Покровителем християнського монашества (і чоловіків, і жінок) є св. Антоній Великий, якого літургійно згадуємо сьогодні, 17 січня.
По смерті Антонія у 356 році його учні збудували монастир навколо його колишньої келії, у гірській місцевості правобережного Нілу, де в руїнах фортеці Піспір святий колись знайшов собі прихисток. Цей монастир чинний уже понад 16 століть.
“Якщо хочеш бути досконалим”, — сказав Ісус до нього, — “піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною” (Мт 19,21).
«Ці слова Ісуса радикально змінили життя Антонія», — писав Атанасій Александрійський наприкінці IV ст. у «Житії святого Антонія».
Походив Антоній з багатої родини єгипетських землеробів, однак вирішив продати всі свої блага і піти в пустелю, щоб жити в убогості й присвятитися молитві. Він відступився з цього світу й жив як пустельники.
Святий Антоній Великий — покровитель монашества, однак не його засновник, як інколи вважають. Із його життєпису зрозуміло, що він пішов наслідувати пустельників, отже, монастичне життя вже існувало і було достатньо широко відомим у тодішньому християнському світі.
Антоній Пустельник
Святий Антоній спершу перебував у різних місцевостях уздовж берега Нілу; потім же подався у пустельні, відлюдні закутки Єгипту. Остаточно він оселився в гроті гори Колзім, за 30 км від Червоного моря, неподалік Суецької затоки.
Ця печера розташована в горах над монастирем св. Антонія, її відвідують паломники й туристи з усього світу.
Монастир має своє джерело води, яка тече з гір, і володіє умовами для сезонних польових робіт. А за останні кілька років його облаштували полем сонячних панелей, які забезпечують монахів електроенергією.
Паломництва до монастиря св. Антонія
«Прочани віддавна прибували до цього місця, віддаленого від світу, але такого важливого для історії монастицизму», — каже Крістін Шайо, письменниця і фахівчиня зі Східних Церков. Печера святого була важко доступною, бо вона високо в горах. Тому кілька років тому монахи змилувалися над прочанами і збудували сходи, якими можна піднятися на верхню терасу. З неї можна дійти до скельної розщілини і вузеньким коридором увійти до гроту, в якому св. Антоній жив аж до смерті.
Найстарший монастир на землі
За переданнями монахів, Антоній був похований у найстаршому храмі монастиря (який їх налічує щонайменше сім), праворуч вівтаря. Крістін Шайо пояснює, що всередині нема ні гробниці чи таблиці, де саме знаходиться поховання.
В цьому ж храмі можна милуватися прекрасними, недавно реставрованими розписами. Можна побачити і написи різними мовами. «Їх зберегли, бо вони є свідченням відвідин паломників та подорожніх із різних країн, що прибували сюди протягом століть», — каже Шайо.
Монахи монастиря св. Антонія
На сьогодні з монастирем пов’язіні аж 120 монахів і кілька пустельників. «Не всі живуть тут. Деяких коптських монахів послали служити численним спільнотам діаспори у Північній Америці, Австралії, Європі чи в Африці», — пояснює письменниця.
Монахи з монастиря св. Антонія підпорядковуються православному Александрійському патріархату на чолі з Теодором ІІ.
У григоріанському календарі св. Антоній Великий має своє свято в день 17 січня, але копти його вшановують 30 січня. Нічого дивного, вони зберегли юліанський календар, який усі свята рахує із запізненням на 13 днів.
Переклад CREDO за: Сабін Розьє, Aleteia
Фото: Вікіпедія
фінансово.
Щиро дякуємо!
