В інтерв’ю для часопису «Mundo Negro» Папа Франциск поділився думками про місіонерське служіння та про свою наступну Апостольську подорож на Африканський континент.
— Святіший Отче, Ви стали єзуїтом, серед іншого, також і через те, щоби поїхати на місії в Японію…
— Так, це правда.
— А що сьогодні залишилося від цього отця Берґольйо?
Так розпочалася розмова Папи Франциска з директором і головним редактором часопису «Mundo Negro», який видають іспанські комбоніянці. Нещодавно було опубліковане інтерв’ю, записане під час аудієнції 15 грудня 2022 року. Разом із ними в цій зустрічі брав участь також і кардинал Міґель Анхель Аюсо Ґіхот, Префект Дикастерії Міжрелігійного діалогу.
Vatican News публікує основні теми розмови.
Католицизм – це не одноманітність
Ділячись думками про те, що його вражає під час зустрічі з місіонерами, Папа виокремив «здатність шанувати культури й допомагати їм розвиватися». «Коли бачу місіонерів, хоча завжди існує хтось, хто може й не справитися, то констатую, що католицька місія не займається прозелітизмом, а звіщає Євангеліє відповідно до культури кожного місця. Цим і є католицизм, пошана до культур. Не існує католицької культури як такої. Існує католицьке мислення, а кожна культура вкорінена в тому, що є католицьким, так Святий Дух діяв уже в ранок П’ятидесятниці. Це є дуже ясним. Католицтво – це не одноманітність, а гармонія відмінностей», – сказав Святіший Отець, зазначаючи, що справжній місіонер «приходить, шанує те, що зустрічає, допомагає творити гармонію, але не займається ідеологічним чи релігійним прозелітизмом, ні тим більше – колоніальним».
Відповідаючи на запитання про те, як на місію вплинув «надзвичайний місійний імпульс», яким був Другий Ватиканський Собор, Папа Франциск зазначив, що багато речей змінилося. Якщо йдеться про місії, то «пошана до культур, інкультурація Євангелія – це одна з цінностей, що розквітнула як непрямий наслідок Собору». «Віра інкультуровується, а Євангеліє вбирає культуру народу, відбувається євангелізація культури», – додав він.
Чи важлива кількість?
Святіший Отець називає діалог фундаментальним у місії. За його словами, «сьогодні існує набагато більше усвідомлення діалогу», й той, хто не вміє діалогувати, «не зростає і неспроможний залишити щось у суспільстві».
«Чи ми ще дуже переймаємося кількістю католиків?» – було одне із запитань, на що Папа сказав: «Статистика корисна, але ми не повинні на неї покладати свої надії». Потрібно, радше, запитувати про те, на що ми надіємося: «на організацію, на соціологічну здатність збирати людей, чи на силу Євангелія?».
Боюся не за себе, а за людей
Розмова стосувалася також і Апостольської подорожі до Південного Судану та до Демократичної Республіки Конго, що мала відбутися в липні минулого року, але через проблеми Папи з коліном була перенесена на лютий. Святіший Отець нагадав, що візит у Південний Судан має екуменічний вимір і організовується разом з Головою Англіканської Співдружності та Церквою Шотландії. «Не можу дочекатися, щоби якомога швидше здійснити цю подорож. Південний Судан – це стражденна громада. Також і Конго страждає в цей період загострення збройного конфлікту. Тому я не поїду до Ґоми, туди не можна їхати через просування бойових дій. Не тому, що я боюся, що зі мною щось станеться, але з огляду на атмосферу, яка панує, бачачи, як кидають бомбу на стадіон і вбивають багато людей. Ми повинні піклуватися про людей», – підкреслив він.
У контексті початкової бесіди про периферії, журналісти зауважили, що коли говорять це слово, то думка також лине до Африки. Чи це неминуче? Відповідаючи, Папа зазначив, що «Африка є оригінальною, але існує одна річ, яку потрібно викривати». Мова йде про майже «колективне підсвідоме сприйняття» цього континенту як призначеного для експлуатації. Це також і тому, що «ми бачимо лише матеріальне багатство, й історично саме його шукали та визискували». «Сьогодні ми бачимо, як численні світові потуги приходять, аби розграбовувати, це правда, і не помічають інтелекту, величі, культури народу», – пояснив Святіший Отець.
фінансово.
Щиро дякуємо!
