Суплікація «Пред очі Твої, Господи» та її літургійне використання

У важкі часи стихійних лих і різних нещасть Церква завжди зверталася до Господа Бога з проханнями про допомогу.

Найвідомішими у католицькому світі суплікаціями (лат. supplicatio — благання) є Trisagion, тобто Трисвяття — «Святий Боже, Святий Кріпкий», і Ante oculos Tuos — «Пред очі Твої, Господи».

Історично склалося так, що «Святий Боже» використовується здебільшого під час різних катаклізмів і лих: епідемій, воєн, землетрусів, паводків, пожеж, засух. Натомість «Пред очі Твої, Господи», яка говорить про гріхи та покуту за них, застосовується у різноманітних покутних молебнях. Великий Піст, період покаяння та очищення від гріха, є якнайкращим часом для цієї молитви.

Більшість польських церковних пісенників приписують авторство слів цієї суплікації папі Урбану VIII (1568–1644). Зокрема, так вона атрибутована у пісеннику Мьодушевського, який, своєю чергою, послужив основою для «Śpiewnika kościelnego» Седлецького. Проте, як усталили дослідники, насправді слова цього співу зафіксовані в низці набагато раніших манускриптів, а папа Урбан VIII його просто запозичив із Мозарабського Месалу та вніс до Римського Месалу. Автором цієї молитви зараз із дуже великою імовірністю вважають святого св. Августина (354–430).

Суплікації в літургійній практиці Католицької Церкви використовується споконвіків. І хоч Трісагіон більш древній, «Ante oculos Tuos» теж нараховує понад півтори тисячі років. Звісно, його виконували латиною, але з часом стали перекладати національними мовами.

За багато років існування композитори, відомі і невідомі, написали чимало мелодій для цього співу. Ось, наприклад, твір німецького композитора XVII ст. Йоганна-Бальтазара Ербена:

А ось так його виконують у Барлетті на півдні Італії (до речі, запис зроблений перед початком Великого Посту):

Перший відомий переклад «Ante oculos Tuos» польською — «Przed oczy Twoje» — датують першою половиною XVIII ст. Авторство його не встановлене, але автор не просто переклав латинський текст, а уклав його у формі римованого дистиха.

Ось так звучить суплікація польською:

Кількість складів у кожному рядку різна, що є нормальною практикою для епохи бароко, в яку постав цей переклад. Для перекладу українською взято польську форму (дистих), але переклад зроблено з латини. Цього, по-перше, вимагають норми виконання літургійного перекладу, а по‑друге, цим досягається більша відповідність оригіналу.

Практика виконання і Трісагіону, і нашої суплікації у Польщі в ХІХ ст. була надзвичайно поширеною. Але «Święty Boże», як уже говорилося, здебільшого виконували у ситуаціях різних нещасть, а «Przed oczy Twoje» в більшості польських дієцезій співали під час кожного (!) виставлення Пресвятого Таїнства, до чи після (а часом і до, і після) кожної (!) Меси. Окрім того, часто її додавали при відмовлянні Утрені чи Вечірні, Літанії до всіх Святих. Слова суплікації були в кожному молитовнику та пісеннику. Ця практика проіснувала до 1960–1970‑х рр.; зараз вона занепала. У подільських парафіях підсовєцької України вона збереглася довше: там «Przed oczy Twoje» масово і часто співали ще на початку 1990‑х років.

Пропонуємо переклад українською:

1. Пред очі Твої, Господи, провини наші несемо,
   І кари, прийняті нами,
   Порівнюючи, поряд кладемо.
2. Коли дивимось на зло, яке ми вчинили,
   То бачимо, що страждаємо набагато менше,
   Ніж заслужили.
3. Адже скоєне нами важче набагато
   За легкість тягаря, який ми
   Змушені приймати.
4. І хоч за переступи свої несемо покарання,
   Та все ж гріхи чинити
   Вперто не полишаємо бажання.
5. Хоч слабкість наша Твоє бичування на нас накликає,
   Та все ж у проступках наших
   Жодних змін немає.
6. Душа хвора мучиться за кожен скоєний злочин,
   Але шия перед Тобою
   Ніяк зігнутися не хоче.
7. Життя у болю стогне і зітхає,
   Але у своїх учинках
   Нічого не міняє.
8. Ми не виправляємося, якщо Ти чекаєш,
   Але не можемо перетерпіти,
   Якщо Ти караєш.
9. Коли нас виправляєш, плачемо над своїми ділами,
   Та після напоумлення забуваємо все, що хвилю тому
   Омивали сльозами.
10. Як простираєш руку, клянемося зробити,
    Але як тільки меч опустиш, забуваємо негайно
    Про свої обіти.
11. Коли нас караєш, просимо пощадити,
    А як пощадиш, провокуємо знову
    Карами нас бити.
12. Ось перед Тобою ми, винуватці, сповідаємося, Господи Боже,
    Бо знаємо: якщо не простиш, то по праву
    Погубити нас можеш.
13. Хоч не заслуговуємо, дай нам те, що просимо, Отче наш у небі,
    Ти, котрий сотворив із нічого тих, що зараз
    Моляться до Тебе.

Далі рецитують:

Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Ось як звучить суплікація українською «Пред очі Твої, Господи» (мелодія записана на Поділлі, вона різниться від польської):

У пісеннику «Співаймо Господу», т. ІІ, затвердженому для літургійного використання Конференцією єпископів РКЦ, спів «Пред очі Твої, Господи» наведений у розділі «Великий Піст» (№ 105, с. 154). Крім покутних молебнів і відправ, суплікація використовується теж у молебні на завершення календарного року.