Необхідність посту — подвійна; вона випливає з божественного та людського закону.
Про божественне пророк Йоіл пише так: «Поверніться до Мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі» (Йоіл 2, 12). Цю ж мову використовує пророк Йона, який свідчить, що ніневітяни, щоб вгамувати Божий гнів, оголосили піст у веретах.
Але жодного позитивного закону про піст тоді не було. Про це можна дізнатися зі слів нашого Господа у Євангелії: «Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі» (Мт 6, 17-18).
Святий Августин так пише у своєму листі до Казулана:
«В Євангеліях і посланнях, а також у всьому Новому Завіті я бачу припис про піст. Але у певні дні нам не наказано поститися; і конкретні дні, в які ми повинні [поститися], не визначені нашим Господом чи апостолами».
Святий Лев говорить у своїй проповіді про піст:
«Ті, хто були прообразами майбутнього, відійшли разом із тим, що вони вважали важливим для виконання. Але Новий Завіт не скасовує користі посту; він благочестиво зауважує, що піст завжди корисний для душі й тіла. Оскільки слова “Ти будеш поклонятись Господові, Богові твоєму, і йому єдиному служити” були дані для знання християнам, то й приписи щодо посту у Святому Письмі не можна тлумачити як такі, що були скасовані».
Святий Лев не має на увазі, що християни повинні поститися у ті самі дні, що і юдеї. Але християни повинні дотримуватися самої заповіді посту, даної юдеям, згідно з визначенням пастирів Церкви щодо конкретного часу та способу.
Подальший текст — адаптація розділу духовного твору святого Роберта Белларміна, Вчителя Церкви, «Мистецтво доброї смерті».
Плоди посту
Плоди та переваги посту можна легко довести. По-перше, піст найбільш корисний для того, щоб підготувати душу до молитви і споглядання божественних речей, як каже ангел Рафаїл: «Молитва добра з постом». Таким чином Мойсей протягом сорока днів готував постом свою душу, перш ніж наважився говорити з Богом.
Не можу не процитувати слова святого Йоана Золотоустого: «Піст — опора нашої душі: він дає нам крила, щоб піднятися у височінь і насолодитися найвищим спогляданням».
Ще одна перевага посту полягає в тому, що він приборкує плоть; і такий піст має бути особливо угодним Богові, тому що Йому приємно, коли ми розпинаємо тіло з його пороками та пожаданнями, як навчає нас святий Павло у своєму посланні до галатів; і з цієї причини він сам каже: «а умертвляю своє тіло і поневолюю, щоб, проповідуючи іншим, я сам, бува, не став непридатним» (1Кор 9, 27). Про переваги посту в цьому сенсі вся Церква твердить: «Поміркованість у їжі та напоях приборкує гордість плоті».
Піст вшановує Бога
Ще одна перевага полягає в тому, що ми вшановуємо Бога своїм постом, коли постимося заради Нього. Апостол Павло говорить у своєму Посланні до римлян: «Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну» (Рим 12, 1). Грецькою мовою «розумна богослужба» (logiken latreian) означає «розумне поклоніння»; і святий Лука говорить про це поклоніння, згадуючи пророчицю Анну: «зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою» (Лк 2, 37).
Великий Нікейський собор називає піст «чистим і урочистим дарунком, запропонованим Богові Церквою». Святий Лев у своїй другій проповіді про піст каже: «Задля певного отримання всіх її плодів жертва утримання найдостойніше приноситься Господу, подателю їх усіх».
Піст задовольняє Бога
Четверта перевага посту полягає в тому, що це відшкодування за гріх. Це доводять багато прикладів у Святому Письмі. Ніневитяни вмилостивили Бога постом, як свідчить Йона. Євреї зробили те саме, бо, постячись із Самуїлом, вони заспокоїли Бога і здобули перемогу над своїми ворогами. Злий цар Ахав частково вмилостивив Бога постом і волосяницею. У часи Юдити та Естери євреї отримали милосердя від Бога постом, плачем і жалобою.
Цього ж навчають і святі Отці. Тертуліан каже: «Коли ми утримуємося від вживання їжі, наше голодування задовольняє Бога». Святий Кіпріан: «Давайте заспокоїмо гнів ображеного Бога, постячись і плачучи, як Він наказує нам». Святий Амвросій також каже: «Піст — це смерть гріха, руйнування наших злочинів та засіб порятунку». Святий Єронім зауважує: «Піст і волосяниця — це зброя покаяння, допомога грішників». Святий Августин так само каже: «Ніхто не поститься за похвалу людини, тільки за прощення її гріхів».
Божественна благодать
Нарешті, піст — дуже потужний спосіб отримання божественних благодатей. Анна, хоча вона була безплідна, постом заслужила благословення мати сина. Святий Єронім так тлумачить слова Писання: «Анна плакала й не їла, і тим заслужила народження сина». Сара після трьох днів посту була визволена від диявола, як ми читаємо у Книзі Товита.
У Євангелії від Матея є чудовий уривок: «Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі» (Мт 6, 17). Слова «віддасть тобі» означають «винагородить тебе», на противагу словам: «не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду» (Мт 6, 16). Лицеміри отримують свою нагороду — людську похвалу, а праведники — свою: божественну благодать.
Про це є свідчення багатьох святих Отців. Коли святий Йоан збирався писати своє Євангеліє, він постився, щоб заслужити благодать писати добре. Тертуліан каже: «Піст дає Боже знання навіть про Його таємниці».
Як потрібно поститися?
Отже, ми бачимо необхідність і плоди посту. Як же ми повинні поститися, щоб отримати змогу жити добрим життям і, таким чином, померти доброю смертю?
Багато хто поститься у всі встановлені Церквою дні. Дехто за власним бажанням поститься і протягом Адвенту, щоб побожно підготуватися до Різдва нашого Господа, або по суботах, на честь Пресвятої Богородиці.
Головна мета посту — це умертвлення тіла, щоб зміцнити дух. З цією метою ми повинні дотримуватися тільки аскетичної й несмачної дієти. На це вказує наша мати Церква, наказуючи їсти досита лише раз на день, а також не їсти м’яса. Цього, звичайно, не дотримуються ті, хто у пісні дні їсть стільки ж за один прийом їжі, скільки в інші дні під час спільного обіду та вечері; як і ті, хто для однієї трапези готує стільки страв із риби та інших продуктів на догоду своїм смакам, що здається, ніби це вечеря, призначена не для каяників і постників, а для весільного бенкету, який триватиме всю ніч! Ті, хто постяться таким чином, безсумнівно, не отримають від свого посту жодних плодів.
Не отримують жодних плодів і ті, хто, хоч і їсть поміркованіше, але не утримуються у пісні дні від ігор, вечірок, сварок, розбратів, розпусних пісень і непомірного сміху; і, що ще гірше, вчиняють ті самі злочини, що й у звичайні дні.
Ті благочестиві люди, які бажають, щоб їхній піст був угодний Богу і корисний їм самим, повинні уникати цих та інших подібних гріхів. Тоді вони можуть сподіватися прожити добре життя і померти святою смертю.
Переклад CREDO за: Catholic Exchange
фінансово.
Щиро дякуємо!
