Ми часто чуємо, що не треба брати роботу з собою додому, але одна медсестра відчула потребу допомогти юній мамі, яка цього потребувала.
Катріна Маллен, медсестра відділення інтенсивної терапії новонароджених Північної громадської лікарні в Індіанаполісі, під час своєї роботи принесла втіху багатьом батькам, дбаючи про їхніх малюків. Але, зустрівши 14-річну Шарію Смолл, вона помітила, що юна мама трійнят була абсолютно самотньою перед лицем боротьби за життя її дітей.
Смолл народила своїх трьох дітей, Сереніті, Самарі та Сараю, коли була лише на 26 тижні вагітності. При народженні кожне немовля важило менше кілограма, і діти мусили залишатися у лікарні протягом п’яти місяців.
Під час їхнього тривалого лікування Маллен помітила, що восьмикласниця не отримує ніякої підтримки від інших членів родини. Медсестра запропонувала Смолл свою допомогу, і спочатку вона погодилася на це неохоче. Але коли вона пояснила, що колись теж була мамою-підлітком і мусила віддати свою власну дитину на всиновлення, їхні стосунки змінилися.
Маллен дала юній мамі номер свого мобільного, і після того, як трійнят виписали, вони почали спілкуватися телефоном. Незважаючи на те, що діти більше не були під її опікою, Маллен не могла не хвилюватися за молоду сім’ю.
Вона поїхала в інший штат, де Смолл зупинилася у родича, щоб перевірити, як їй ведеться. Умови, які вона побачила там, були тривожними: «Це не місце для виховання дітей». Одній із трійнят, Самарі, яка народилася з проблемами травлення, поставили діагноз «затримка розвитку», що означало, що її фізичний ріст зупинився.
Згодом з Маллен зв’язався Департамент соціальних служб, і повідомив, що Шарію та її дітей забрали з того дому. Соцпрацівниця сказала: «Шарія каже, що хоче жити з вами. А ви би цього хотіли?»
Хоча у Маллен є п’ятеро своїх дітей, троє з яких досі живуть із нею, жінка з радістю відкрила свої двері юній родині. 668 днів їй знадобилося для того, щоб оформити опіку над малюками, а у лютому вона офіційно вдочерила їхню юну маму.
Завдяки надзвичайній щедрості та співчуттю медсестри Шарія сподівається в майбутньому стати соціальним працівником і допомагати іншим.