Кардинал Черни: побудова мирного світу є кульмінацією процесу навернення

У доповіді з нагоди заходу, присвяченого 60-річчю енцикліки Папи Йоана XXIII «Pacem in terris», кардинал Майкл Черни, префект Дикастерію служіння цілісному людському розвитку, вказав на те, що мир пов’язаний із ціннісними координатами, які впливають на соціальне співіснування.

11 квітня 2023 р. у італійському місті Болонья відбувся форум під назвою «Пророцтво та ремесло миру. Від “Pacem in terris” до фрагментарної світової війни», організований Фундацією релігійних наук, факультетом теології Емілія Романья та Юнеско — пише Vatican News.

У заході, присвяченому 60-річчю енцикліки Папи Йоана XXIII «Pacem in terris», взяв участь, зокрема, кардинал Майкл Черни, префект Дикастерію служіння цілісному людському розвитку. У своїй промові він зупинився на згаданій енцикліці, яка була особливим документом із довгої серії документів Учительського уряду Церкви, за допомогою яких папи ХХ століття намагалися привернути увагу до теми миру. Доповідач виокремив особливе посилання на цю енцикліку, яке спостерігається у понтифікаті Папи Франциска.

Відчитування знаків часу

Кардинал Черни вказав на оригінальність стилю Папи Йоана XXIII, який вирішив звернутися не лише до членів Католицької Церкви, але й до всіх чоловіків і жінок доброї волі, визначаючи шлях для різноманітних форм співпраці між християнами та нехристиянами.

«Ця відкритість до діалогу зі світом, навіть з невіруючими та нехристиянами, привела його до позитивного сприйняття того, що його турбувало та зароджувалося як прагнення до добра, вловлюючи в цьому відкритість до трансцендентного та мовчазне очікування Бога», — сказав префект Дикастерію сприяння цілісному людському розвитку, додавши у цьому контексті інтуїцію Папи Йоана XXIII у відчитуванні знаків часу.

На його думку, вихідна точка енцикліки «Pacem in terris» — це необхідність миру, щоб людство могло зростати і процвітати в повноті життя.

«Отже, мир не як відсутність війни, як рівновага між силами, які інакше прагнули б домінувати одна над одною, а насамперед як результат консолідації стоунків між людьми, між окремими особами та спільнотами, між спільнотами та націями, між народами та континентами, завжди усвідомлюючи, що його головна реальність полягає в Богові, в новаторській події Христового Воскресіння — принципу та першоджерелі всякого миру на небі та на землі», — наголосив кардинал Черні.

Мир, який базується на ціннісних критеріях

Продовжуючи свої роздуми про якість миру в енцикліці святого Йоана XXIII, префект зазначив, що проливання світла на внутрішню природу миру, який базується на стосунках, дозволяє нам пояснити, що мир не можна зводити лише до низки договорів, які ратифікують компромісні рішення чи до кінцевої точки в угодах між країнами. «Мир пов’язаний із якістю суспільного життя, з конкретною життєздатністю, тому що це одна з неодмінних умов для того, щоб життя кожної людини знайшло повну реалізацію щодо її фундаментальної гідності», — сказав доповідач.

Папа Йоан XXIII вирішив не розмежовувати значення слова «мир», пов’язуючи його з одним або декількома виразами, які обмежують його значення, а, скоріше, мав намір запропонувати для нього герменевтичний горизонт.

«Замість того, щоб прямо сказати, що таке мир, як він регулюється етикою суспільного життя, папа посилається на фундаментальні та попередні критерії, які роблять його можливим: правда, справедливість, любов, свобода. Не постулюється незмінний моральний порядок, радше окреслюються основні координати (правда, справедливість, любов, свобода), щоб індивідуальне та колективне життя могло сяяти. Вони є умовами можливості, які гарантують точний порядок для розгортання миру в соціальному співіснуванні та в позитивних конструктивних і плідних стосунках», — наголосив кардинал Черни. Він додав, що ці критерії миру в енцикліці Йоана XXIII вказують шлях цілісного людського розвитку. Натомість для Папи Франциска ці координати є гарантами миру, який випливає з них, становлячи горизонт сенсу, який повинен провадити при плануванні політичного життя та реалізації соціального співіснування.

Виміри людського життя у світлі Євангелія

Префект Дикастерію сприяння цілісному людському розвитку також зосередився на впливові енцикліки про мир святого Йоана XXIII на Учительство Церкви в особі Папи Франциска. Йдеться про посилання на трансцендентний вимір людського існування в особистому житті та соціально-політичній реальності. Тому завдання соціальної доктрини Церкви, згідно з енциклікою «Pacem in terris», — це не заропонувати у політичних, економічних чи соціальних питаннях готовий посібник із рецептами, зважаючи на їхню складність, а обговорювати, вести діалог, проявляти терпеливість, щирість та повагу до інших.

«Папа Франциск, здається, хоче підкреслити, що соціальна доктрина Церкви не має ні дейктичної (вказівної) функції, ні стверджуючої мети, а скоріше — педагогічну та маєвтичну мету: супроводжувати та спрямовувати дебати, підвищуючи рівень дискусій, висвітлюючи їх за допомогою світла Євангелія та християнських цінностей», — сказав кардинал Черни.

Працювати над усуненням причин міграції

Доповідач не оминув увагою також проблему, пов’язану із мігрантами та біженцями. На його думку, Папа Франциск підкреслив важливість вирішення цього питання з перспективи миру. Водночас недостатньо лише реагувати на надзвичайну ситуацію, забезпечивши гідне прийняття біженців, а необхідно розпочати розбудову світу, в якому був би мир для всіх.

«З одного боку, це передбачає спільну роботу, щоб усе цивільне населення не було би змушене втікати від війни; з іншого боку це також означає роботу, щоб мир не був зведений нанівець як можливість процвітати на своїй землі, не будучи змушеним покидати свою сім’ю, дім та коріння в пошуках долі, роботи, даху над головою, кращих умов життя», — сказав префект Дикастерію сприяння цілісному людському розвитку.

Небезпека ядерної зброї для глобальної безпеки

Інша риса, яка пов’язує навчання пап Йоана XXIII та Франциска, стосується світової безпеки. Зокрема, в енцикліці «Pacem in terris» йдеться про те, що справжній і довготривалий міжнародний мир не може ґрунтуватися на балансі військових сил, а лише на взаємній довірі (п. 61). Ці слова найчастіше цитуються у промовах Папи Франциска, присвячених глобальній безпеці. На думку Святішого Отця Франциска, не закон страху відмовляє від майбутніх агресій, а сила м’якої розсудливості спонукає до діалогу та взаєморозуміння, щоб усунути розбіжності. Звідси випливає пропозиція, яку Папа адресує всім країнам: відмовитися від ядерної зброї та зброї масового знищення, а величезні кошти, які витрачаються на військовий сектор, вкласти у створення «Всесвітнього фонду», спрямованого на вирішення проблеми голоду та розвиток найбідніших країн. «На думку Папи Франциска, наша відповідь на загрозу ядерної зброї має бути колективною та організованою, заснованою на твердому переконанні, що ми повинні відмовитися від володіння зброєю масового знищення, навіть з метою стримування», — зазначив кардинал Черни.

Два рівні миру в енцикліці «Fratelli tutti»

Третя частина доповіді префекта стосувалася енцикліки Папи Франциска «Fratelli tutti», яка є своєрідною наступницею енцикліки «Pacem in terris» у справі миру. У цьому контексті енцикліка «Fratelli tutti» вказує на два різні рівні миру та зусилля у їхньому здійсненні, щоб досягти ідеалу миру, зазначеного у «Pacem in terris». Перший рівень — політичний, який є прерогативою інституцій, і робота якого полягає в мистецтві переговорів; і особистий, який стосується внеску кожної людини доброї волі у підвищення культури мирного соціального співіснування.

«Мир є результатом, який досягається завдяки узгодженню обох сторін, оскільки мирні договори — хоч і необхідні — не можуть досягти своєї мети без внеску громадянських спільнот і без тієї трансформації соціальних відносин, яка відбувається за допомогою прямої участі звичайних людей. Мир передбачає, що дві суб’єктності, яких він стосується, — політика і народи, — збігаються в намірі досягти мети спільної побудови майбутнього без війн», — сказав кардинал Черни. На його думку, перефразовуючи відомий вираз Тертуліана, миротворцями не народжуються, а стають, тому що побудова мирного світу є кульмінацією процесу навернення, який регулює на кількох рівнях вроджену людську схильність утискати слабших. Це становлення є простором аскетизму, орієнтованого на мир між релігіями, націями та людьми.

Пророцтво миру

Префект Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку повторив твердження Папи Франциска про архітектуру та ремесло миру. «У той час, як політика проєктує архітектуру миру, тобто намагається створити законодавчі рамки та реалізувати міжнародні угоди, мережа мирних відносин, виткана простими людьми, становить ремесло миру», — нагадав кардинал Черни. За його словами, мир — красивий, тому що контрастує з потворністю егоїзму та індивідуалізму і є результатом практики, яка вимагає важкої праці й відданості. У цьому процесі простежується богословський аспект миру. «З точки зору християнської віри, він постає не як продукт героїчних зусиль окремої людини, а як подія сопричастя. Це відображення тринітарного й агапічного перихорезису (взаємопроникнення), який є не лише джерелом акту творення, але водночас становить його кінцеву мету: мир — це пророцтво відкупленого світу, передбачення людства, зібраного в небесному Єрусалимі, та водночас це — “знак часу”, що оповідає про присутність Царства Божого, яке вже діє в історії, оскільки розповідає про те, що через нього відбувається спасіння», — зазначив на завершення доповіді префект Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку.