Роздумуючи про мучеництво як форму свідчення Євангелія ціною власного життя, Папа Франциск наголосив: вбивати в Боже ім’я не можна, але можемо віддавати життя за інших.
Дві попередні загальні аудієнції з циклу, присвяченого євангелізаційному поривові, були зосереджені на свідченні святого Павла — справжнього «еталону» апостольської ревності. Цієї середи, 19 квітня 2023 р., Папа Франциск скерував думку вже не на окрему постать, але на шерег мучеників, «чоловіків і жінок кожного віку, мови й національності, які віддали життя за Христа». Саме вони після апостолів були найвидатнішими «свідками» Євангелія, а першим з них був святий диякон Стефан. Зрештою, як зауважив Святіший Отець, слово, яким у романських мовах позначається мучеництво, походить від грецького «martyria», що означає «свідчення», пише Vatican News.
Наслідуючи Ісуса, який віддав життя за нас
Франциск уточнив: мученики це не «герої», що діяли кожен сам по собі, вони «спілі та виняткові плоди Господнього виноградника, яким є Церква». Християни, беручи участь у звершенні Євхаристії, спонукувані Святий Духом налаштовувати своє життя на підставі того, що «Господь Ісус віддав за них своє життя»; тому й вони можуть і за потреби повинні «віддати життя за Нього і за братів». Папа навів свідчення святого Августина, який про мученика Лаврентія розповідав як про того, хто, як диякон, «був служителем Христової крові» в Церкві Рима, де «в ім’я Христа пролив свою кров». «Він полюбив Христа у своєму житті, наслідував Його у своїй смерті», — так казав говорив святий Августин про «духовний динамізм, що надихає мучеників».
До свідчення покликаний кожен
«Сьогодні, дорогі браття й сестри, спогадуємо всіх мучеників, які супроводжували життя Церкви. Їх, як я вже не раз казав, більше у наші часи, ніж у перших століттях», — вів далі Святіший Отець. За Другим Ватиканським Собором він повторив, що Церква цінує мучеництво як «видатний дар і найвищий доказ любові».
Франциск зазначив, що мученики, «наслідуючи Ісуса та завдяки Його благодаті», перетворюють насильство того, хто відкидає звіщення, «у найвищу нагоду для любові», яка доходить до прощення кривдників. І якщо мучеництво вимагається лише від декого, то Собор навчає, що «всі повинні бути готовими визнавати Христа перед людьми та йти за Ним дорогою хреста під час переслідувань».
«Мученики показують нам, що кожен християнин покликаний до свідчення життям, навіть і тоді, коли не вимагається пролиття крові, перетворюючи себе у дар Богові та ближнім через наслідування Ісуса», — сказав Папа.
Любов, яка не знає меж
Підсумовуючи, Глава Церкви підкреслив, що «християнське свідчення присутнє в кожному куточку світу». В цьому контексті він скерував думку до Ємену — землі, «яка вже багато років поранена жахливою, забутою війною, що принесла багато смертей і сьогодні теж змушує страждати багато людей, особливо дітей». Святіший Отець виокремив «світле свідчення віри», яке на цих землях дають Місіонерки Милосердної Любові, духовні доньки святої Терези з Калькутти, де допомагають похилим віком, хворим і людям з інвалідністю, приймаючи всіх, бо «любов не знає меж». У 1998 році трьох сестер убив фанатик, коли вони поверталися зі Святої Меси. В наші часи, на початку війни, що триває досі, в березні 2016 року були вбиті ще три черниці разом із деякими мирянами. Серед убитих бути також мусульмани, що працювали разом із сестрами.
«Зворушливо бачити, як свідчення крові може об’єднати людей різних релігій. Ніколи не можна вбивати в Боже ім’я, бо для Нього ми всі — брати і сестри. Але водночас можна віддати життя за інших», — наголосив Папа, закликавши:
«Молімося, отже, за те, щоб ми не втомлювалися давати свідчення Євангелія також і в скорботні часи. Нехай же всі святі мученики й мучениці будуть засівом миру та примирення між народами задля більш людяного і братерського світу, в очікуванні на те, що в повноті об’явиться небесне Царство, коли Бог буде усім в усіх».
фінансово.
Щиро дякуємо!
