Світ

Італійський місіонер: відповіддю на трагедію війни в Україні є людяність багатьох

03 Травня 2023, 12:13 779

«Війна нас лякає, і це закономірно. Але добро має бути сильнішим, воно має перемогти у цій війні, і ми всі у це віримо», — наголошує отець Лука Бовіо зі Згромадження Місіонерів Божої Матері Утішительки, який від початку повномасштабної війни допомагає українцям: спочатку в Польщі, а тепер в Україні.

«Я вважаю, що завдання кожного з нас — поставити собі запитання: “Що я можу зробити?” Я ніколи не зможу змінити хід війни, бо це не залежить від мене, але можу зробити щось маленьке. І якщо ми всі спробуємо відповісти на це запитання, то справді знайдемо в собі сили і зрозуміємо, що конкретно можемо зробити», — зазначає в інтерв’ю для Радіо Ватикану — Vatican News отець Лука Бовіо, який належить до Згромадження Місіонерів Божої Матері Утішительки (італ. Missionari della Consolata) 

 

Початок війни і допомога біженцям

Отець Лука родом з Італії, але вже 15 років перебуває на місії у Польщі, тому добре розмовляє польською. Коли в Україні розпочалася повномасштабна війна, священик разом зі своєю спільнотою, що має дім у передмісті Варшави, долучився до допомоги українським біженцям. У співпраці з місцевою парафією вони знайшли прихисток для понад двох тисяч людей. Пізніше, коли питання прийняття біженців уже стало менш нагальним, отець Бовіо разом із польським священиком о. Лєшеком Кшижою вирішив особисто возити в Україну допомогу. Лише за минулий рік він побував в Україні п’ять разів.

 

Втома і надія в очах людей

«Кожна моя поїздка була нагодою зустріти багатьох людей, — розповідає отець Лука. — Ми привозили і надалі привозимо допомогу по всій країні: від найвіддаленіших від фронту міст, як наприклад, Львів та інші міста, де багато біженців зі східних областей, і до передової: остання наша поїздка була до Херсона, перед тим ми їздили до Харкова».

Священик наголошує: спілкуючись із цими людьми, він помітив, що вони втомлені війною, бо війна триває вже понад рік, а в деяких регіонах країни ця війна триває безперервно вже дев’ять років. «Але поряд із втомою, у багатьох людей я побачив надію, що ця війна рано чи пізно закінчиться, — зауважив він, — і я сподіваюся, що вона закінчиться якомога швидше. Зрозуміло, що на цей момент реалістично нелегко побачити кінець, тому що ситуація дуже складна. Але ми не повинні забувати про мету, яку ми маємо досягти, і якою є мир».

 

Церква допомагає людям зберігати людяність

Відвідуючи різні міста і села України, отець Бовіо мав також нагоду зустрітися з різними представниками Церкви.

«Я захоплююся цими людьми — священиками, ченцями і черницями, єпископами — які за власним бажанням залишилися там, де були до початку війни, — наголосив він. — Я захоплююся ними, тому що це нелегко. Вони виявили і виявляють велику мужність, і ця близькість до людей — безцінна, так само, як гуманітарна допомога, чи навіть більше. Бо брак матеріальних благ спричиняє страждання, але не забуваймо, що найбільше страждання — це брак людяності, якої цих людей позбавили за кілька хвилин, за кілька днів. І присутність Церкви, тих, хто перебуває з Божим людом, — це знак присутності, яка промовляє до людей: “Я тут, я з вами у стражданнях. Я не втечу. Я допомагаю вам, скільки можу. Страждаю з вами, надіюся разом із вами і ділюся з вами тим, що отримую”. Я бачу, що саме так поводяться люди Церкви, і я щиро прошу всіх надалі молитися за них, щоб вони завжди мали силу, мужність і завжди могли вказувати мету, на яку ми всі надіємося, і якою є мир, і щоб він якомога швидше прийшов також і завдяки їм».

 

Добро має перемогти у цій війні

Українці усвідомлюють, що війна змінює людей. «Я думаю, що війна трохи змінила і мене», — ділиться наш співрозмовник, вказуючи на численні знайомства і контакти, які він зав’язав саме через війну. «Війна потворна, війна страшна, війна руйнує, вона несе смерть, — наголошує чернець. — Але я також хотів би розповідати всім не лише про цю трагедію, але й спробувати показати, що є й позитивний бік, є багато людяності, яка рухається у бік війни, люди, які, незважаючи ні на що, хочуть щось робити, хочуть допомагати, хочуть бути поруч із українцями, і я зустрів багато таких людей. Це означає, що на таку велику трагедію, яку тепер переживає Україна, є відповідь добра — більш мовчазна відповідь, набагато менш очевидна, ніж зло. Ця відповідь добра є, і вона сильна. І я хочу свідчити про це».

Отець Лука додав, що до нього зверталися численні люди з різних країн світу з проханням переправити в Україну різні види допомоги.

«Це свідчить про те, що перед обличчям такої великої і трагічної реальності є позитивна реакція, і було б дуже сумно, якби її не було. Цю позитивну відповідь потрібно будувати, підкреслювати, в неї варто вірити і про неї пам’ятати, бо війна нас лякає, і це закономірно. Але добро має бути сильнішим, воно має перемогти у цій війні, і ми всі в це віримо», — наголошує він.

 

Важливе запитання: «Що я можу зробити?»

На відміну від людей, які особисто переживають події війни, ті, хто перебуває далеко від неї, ризикують піддатися байдужості. Щоб уникнути цього, італійський священик радить ставити собі просте запитання: «Що я можу зробити?».

«Я не можу змінити хід війни, — зазначає він, — тому що це не залежить від мене, але я можу зробити щось маленьке. І  е запитання, на яке ми всі маємо спробувати відповісти. Тоді знайдемо в собі сили й також зрозуміємо, що конкретно можемо зробити. Ми всі — від дітей до дорослих, до людей похилого віку — можемо зробити щось конкретне».

Отець Лука розповів про маленький епізод з однієї із його подорожей на Херсонщину, під час якої його супроводжував місцевий священик. Перебуваючи неподалік від річки Дніпра, він ненадовго зупинився на березі і його спонтанною реакцією була молитва. «Господи, допоможи нам, бо ми справді немічні перед цим», — просив він Бога. «Це маленька краплина в морі, — каже він, — але навіть не подорожуючи так далеко, кожен із нас може і повинен зробити щось позитивне, дати свою позитивну відповідь. Святий Павло каже: “Перемагай зло добром” (Рим 12, 21). І коли зло велике, то не треба лякатися, ти не зможеш його повністю подолати, але принеси хоч ту маленьку крапельку добра, яку ти можеш зробити, й ти побачиш, що багато маленьких крапель справді можуть дати великий результат, велике полегшення для багатьох людей».

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com z-lib books