Інтерв’ю

Щоб добре читати Біблію, треба пам’ятати: це слова Бога, який нас любить

05 Травня 2023, 16:22 2679 КАІ

Беручись до читання Святого Письма, належить пам’ятати, що я читатиму слово Бога, доброзичливого до мене, який мене завжди любитиме й підтримуватиме, — каже о. Мартин Зелінський.

Розмову з ним на тему «як читати Святе Письмо» провела Анна Расінська.

— Отче докторе, що би Ви порадили людині, яка Біблію взагалі не читає: як їй почати? В прямому сенсі «від дошки до дошки», чи з якогось конкретного місця?

— Насамперед потрібно приготуватися внутрішньо. Виробити в собі переконання, що її взагалі варто читати, щоб розширювати свої горизонти. Читання Біблії розширює наше знання про досвід Божого світу — який є зовсім іншою дійсністю.

Перш ніж приступити до читання безпосередньо, треба добре замислитися, обдумати, чого ми шукаємо. Бо якщо шукати абищо або взагалі не шукати нічого, то ми швидко втомимося від такого читання. Добре читати Слово Боже — це старатися зрозуміти, чого Бог від нас прагне, тобто що ми маємо робити, щоб наше життя було насправді добрим і щасливим. Окрім того, ми можемо довідатися чимало цікавого про те, хто такий наш Бог, як Він діє, який сенс і мета цього світу.

Найкраще розпочинати читання Біблії з Нового Завіту: Євангелій, які показують нам Ісуса і найважливіші події історії спасіння. Далі маємо Діяння Апостолів, де описано історію апостольської Церкви. Потім — листи святого Павла, які вимагають від читача уже певних знань, щоб могти їх добре зрозуміти.

Вочевидь у Старому Завіті теж є багато цінного і повчального. Однак я би радив завжди читати його з хорошими католицькими коментарями.

Найпопулярнішим у світі є видання, яке зветься «Єрусалимська Біблія», там ґрунтовні фахові коментарі.

 

 

Фото: Gość Niedzielny

 

— Часто католикам дорікають, що вони не читати повністю цієї найважливішої для них книги. Яка Ваша думка, отче: чому віруючі не читають Біблію?

— У наш час узагалі немає великої любові до читання друкованого слова. Численні дослідження показують, що зрозуміти текст людям стає дедалі складніше. Однак же читання — це можливість увійти у світ іншої людини, також й у світ Бога.

Семінаристом я не прочитав Писання від початку до кінця — хоч багато хто сприймав прочитання Біблії «від дошки до дошки» як важливий виклик. Однак я точно прочитав її всю. Справа в тім, що я радше повертаюся до читання конкретних книг або фрагментів, які мають допомогти розпізнати життєвий шлях або знайти відповідь на запитання, що непокоять. До прикладу, готуючи конференцію на тему любові Божої та людської, я завжди звертаюся до Пісні пісень і Книги Товит. Це дві архіцікаві й мало усвідомлені книги, які є найглибшим провідником у світі людської любові.

Важливо, щоб читання Святого Письма не було кількісним поглинанням тексту. Це не просто собі література, яку ми читаємо, щоб прочитати. Медитуючи над Святим Письмом, ми спілкуємося з Божим Словом, із самим Богом. Я заохочую ставитися до читання Біблії як до виду молитви. А хороша молитва не може бути виключно моїм прославлянням Господа Бога, говорінням про мої проблеми чи проханням про різні речі. Якщо молитва має бути діалогом — ми повинні дати Богові шанс промовити до нас, зокрема через Святе Письмо. Інколи ми б хотіли, щоб Господь Бог прямо говорив до нас, хотіли би чути Його голос; натомість Він залишив нам свій Завіт. Слово «завіт» означає «останню волю того, хто відходить», і в цей голос ми повинні вслуховуватися. Хоч Біблія постала тисячі років тому — завдяки присутності Святого Духа це є зустріч із живим словом Живого Бога.

Я заохочую молитися ось так: насамперед я прошу Бога про різне потрібне, прославляю Його, дякую Йому, — а потім беруся до Святого Письма і всі свої молитви, все своє життя стараюся побачити у світлі Божого Слова. Також варто присвятити трохи часу, щоби знайти відповідний фрагмент Біблії, в якому криються відповіді на наші запитання. Постійно пам’ятаймо, що читання Святого Письма це не тільки справа розглядання літер і словосполучень, але переживання близькості Бога. Хто читає Святе Письмо — вслуховується в голос Творця і розмовляє з Ним.

— Якщо сучасники не полюбляють читання, то, може, варто сягнути по аудіоверсію?

— Це безсумнівно добре розв’язання, зокрема для тих, кому читати стає складно з огляду на вік. Можна слухати Біблію і роздуми до читань дня. Тільки варто вибрати собі відповідний час і місце, щоб зосередитися на слуханні. Тому я ніколи не раджу слухати Біблію, наприклад, коли сидиш за кермом, бо тоді неможливо добре зосередитися.

Завдяки записам та різним інтернет-матеріалами ми сьогодні маємо доступ до багатства біблійної тематики. Окрім самого Святого Письма, є чимало лекцій, духовних конференцій, біблійних коментарів та інших проєктів, завдяки яким можна розширити свої знання і розвивати духовність.

 

 

— Для менш досвідченого читача може становити проблему читання Старого Завіту, який має зовсім інакший історичний контекст.

— Це правда; однак сьогодні — як я вже згадував — не бракує добрих книжок, у яких можна знайти пояснення найскладніших моментів Старого Завіту. Якщо уважно читатимемо Новий Завіт, то також краще зможемо зрозуміти чимало місць у Старому Завіті, бо він передвіщає прихід Месії та новий Завіт із Богом.

Старий і Новий Завіт утворюють разом одне Святе Письмо. Але ми бачимо, що певні принципи Старого Завіту — те, що стосується літургії, жертв і питання спасіння, — були нам об’явлені повністю лише у Новому Завіті. Можна подумати, що нам дає читання Старого Завіту, який містить чимало складних фрагментів, жорстоких або таких, що нібито заперечують доброту Бога. До прикладу, в інтернеті можна знайти думку, що «старозавітний Бог» безпосередньо відповідальний за смерть 2,5 мільйона людей, які загинули внаслідок потопу, засух, інфекцій, кар з неба і т.д. Це вписується в ментальність епохи, оскільки в ті часи люди були дуже жорстокі, наприклад, у покаранні своїх ворогів, а їхня поведінка сьогодні була би неприйнятною. Хоча, якщо подивитися хоч би на те, що діється сьогодні, у ХХІ столітті, в Україні, то бачимо, що натура людини у ХХІ столітті до народження Христа була вельми подібна.

Читаючи складні фрагменти, потрібно пам’ятати, що у Старому Завіті часто перебільшували ці перемоги Бога над грішниками, вживаючи гіперболи. То був такий стиль письма, що випливав із літературного жанру. Інколи на Бога перекладали вчинки, за які насправді винні були люди. Однак немає у Старому Завіті сумніву в тому, що Бог це дійсність свята і морально добра, Він підтримує людину праведну і побожну й завжди бореться з гріхом. Давні люди ніколи в цьому не сумнівалися. Це важлива істина і модель поведінки для нас. У наші часи є чимало людей, які до гріха набагато толерантніші й милосердніші, ніж сам Господь Бог. Це, власне, випливає з браку знання Святого Письма, в якому Бог називає гріхи на ім’я і прагне їх усунути остаточно. Треба пам’ятати, що Бог не є ворогом людини, Бог є ворогом гріха, ворогом зла. Натомість нині маємо щораз більше «друзів зла і гріха».

 

 

— Отче, чи Ви можете розповісти про Ваш власний досвід читання Святого Письма і заохотити наших читачів сягнути по слово Боже?

— Коли я був ще малий, отримав від батьків прекрасне видання Біблії для дітей. Я читав її в початковій школі дуже інтенсивно, до такої міри, що донині пам’ятаю ілюстрації з тієї книжки. Дітьми ми маємо надзвичайну пам’ять, тому варто, щоб батьки заохочували малих дітей спілкуватися з Біблією. В ліцеї я почав систематично читати Святе Письмо завдяки нашому катехиту, який заохочував присвячувати Божому слову по 5 хвилин щодня. Ці 300 секунд почали змінювати моє життя. Читання Біблії було фундаментальним у семінарії, в якій ми з колегами створити біблійне коло. Вельми раджу такий досвід спільного читання Святого Письма, бо ділення Словом нас збагачує, вчить мислити і дозволяє постійно зіставляти наше життя з Євангелієм. Окрім спільних зустрічей, кожен із членів групи мав зобов’язання щодня читати Біблію протягом пів години, а в періоди Адвенту і Великого Посту — 45 хвилин на день. Це був досвід, що формував мене як християнина і священника.

Стараймося так читати Святе Письмо, щоб це було для нас відкриванням Божої мудрості і зростанням у благодаті християнського життя. Завдяки розпізнаванню Божої волі та відкриванню мого покликання я можу «витиснути» з життя максимум добра і радості — для себе і для інших.

Сідаючи до читання Біблії, належить пам’ятати, що я читаю слова Бога, дуже доброзичливого до мене, який мене завжди любитиме і підтримуватиме.

Отець доктор Мартин Зелінський — священник Люблінської дієцезії РКЦ в Польщі, науковий працівник Факультету біблійних наук Люблінського католицького університету, заступник модератора Біблійного діла імені Йоана Павла ІІ

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Riisi, peruna vai pasta laihtumiseen? 8 perunamuusin salaisuutta