Про святого стигматика з П’єтрельчіни відомо багато подробиць, хоч він і не хотів, щоб за ним стежили, спостерігали, і навіть на фотографіях з’явився тільки коли настоятелі йому звеліли — бо доти він просто не відображався на знімках.
Але люди, які його шанували, старалися берегти в пам’яті зустрічі з отцем Піо на історії про нього: як про численні святі сповіді та благодаті зцілення і навернення, так і про різні «жартівливі чудеса» і просто добрі історії, пов’язані з цим ченцем. А Падре Піо, італійський капуцин, людина темпераментна і далека від солодкаво-нудних образочків «святості», давав себе запам’ятати надовго.
Ось кілька кумедних і добрих випадків з його участю.
«Перепрошую, вирвалося»
Коли помер папа Йоан ХХІІІ, кардинали зібралися на конклав, щоб обрати його заступника. Отець Еузебіо з Кастельпетрозо згадує, що йому дуже хотілося знати наперед, кого оберуть, і він без кінця запитував про це.
Якогось дня, виходячи з рефекторію (монастирської їдальні), він знову поставив це запитання. Був із ними ще один францисканець, отець Піо. Почувши це запитання, він вигукнув: «Звісно, Монтіні!» — і швидко додав: «Перепрошую, вирвалося…»
Справді, на цьому конклаві папою став кардинал Джованні Баттіста Монтіні, який узяв ім’я Павла VI.
Дієта: їсти, щоб худнути
Через серйозну проблему зі шлунком Падре Піо цілий тиждень не міг нічого їсти. Однак це не завадило йому у виконанні щоденних обов’язків. Перед тим, як перевести його знову на регулярне харчування, отця попросили зважитися. І виявилося, що за свою тижневу «дієту» він набрав вагу!
«Наступного разу, як захочу схуднути, муситиму більше їсти», — пожартував він.
Хай лікар сам собі уколи робить!
Ґоффредо Джентіле розповідає, як страждав від сильного болю в лівому коліні, що розпухло, як добрячий м’яч. Лікар виписав йому серію ін’єкцій. Але перш ніж розпочати лікування, Джентіле вирішив поїхати побачитися з отцем Піо, про якого він багато чув.
Чоловік підійшов до Падре Піо після сповіді, розповів йому історію свого життя, сказав про свою хворобу і про те, як йому спало на думку перед лікуванням приїхати до Сан Джованні Ротондо.
«Того самого дня, збираючись виїжджати, я з подивом помітив, що набряк на коліні спав і в мене вже нічого не боліло. Сповнений радості, я побіг до сакристії до Отця, щоб йому подякувати», — згадує Ґоффредо.
«Не мені дякуй, Господу Богу дякуй, — відповів капуцин. — А щодо тих уколів — скажи своєму лікарю, нехай сам собі їх робить», — додав з усмішкою.
Читайте також:
Жартівливі чудеса Падре Піо
«Падре Піо був тут»
Єпископ Фердинандо Даміані, Генеральний вікарій дієцезії Сальто (Уругвай) прагнув, як і багато інших людей, закінчити своє життя у Сан Джованні Ротондо.
«Ні, твоє місце у твоїй дієцезії», — сказав йому Падре Піо. «Добре, отче; але мусиш мені обіцяти одну річ: що будеш біля мене в годину смерті», — відповів єпископ Даміані. Падре Піо помовчав хвилинку, а потім сказав: «Добре, обіцяю».
1941 року архієпископ Альфредо Віола, ординарій дієцезії Сальто, відзначав срібний ювілей свячень. Прибули на нього всі єпископи Уругваю та чимало з Аргентини.
Вночі після урочистості один із них, архієпископ Барб’єрі, почув стук у двері. Зриваючись із ліжка, гукнув: «Хто там?» До його кімнати увійшов якийсь не знаний йому капуцин і сказав: «Ходи мерщій, монсиньйор Даміані помирає».
Тож архієпископ гукнув ще кількох священників і вони поспішили до єпископа Даміані, в якого був серйозний серцевий напад. Він у повній свідомості і з великою побожністю прийняв Останнє Помазання і відійшов лагідно і в мирі.
Великим же було здивування присутніх, коли вони знайшли на нічному столику нотатку, написану олівцем, тремтливою рукою: «Падре Піо був тут».
Ну то я — Папа!
Отець Бернардо, друг і співвітчизник Падре Піо, одного дня підійшов до стигматика, який проходжувався коридором, і пожартував: «Піуччо, ти чув? Мене призначили кардиналом!» А побачивши його подив, пояснив: «Сьогодні вранці я отримав листа, адресованого ‘Його Високопреосвященству отцю Бернардо Мазоне’. Тепер ти маєш мене слухатися!»
«Не обов’язково, — відказав отець Піо. — Я вчора отримав листа, адресованого ‘Святому Отцю Піо з П’єтрельчіни’. Вочевидь, мене обрали на Папу!»
Молитва о. Піо про повну довіру Богові