Дикастерій у справах комунікації представив документ, який пропонує душпастирські роздуми про залучення людей у цифровому просторі. Документ заохочує до діалогу про те, як зробити цю сферу більш людяною.
«Прямуючи до повноцінної присутності» — документ під такою назвою представив Дикастерій у справах комунікації у понеділок, 29 травня 2023 р. Нас заохочують до спільних роздумів про присутність християн у соціальних мережах, які дедалі більше стають частиною щоденного життя людей, повідомляє Vatican News.
Натхнений притчею про милосердного самарянина, документ призначений допомагати будуванню культури, що спонукає ставати «люблячим ближнім» також і в цифровій сфері.
ДОКУМЕНТ НА САЙТІ СВЯТОГО ПРЕСТОЛУ
Ці душпастирські роздуми запрошують шукати ґрунтованої на вірі відповіді на різні виклики цифрового світу. Вони розпочинаються з розпізнавання спонук, які ми отримуємо, роблячи ставку на такі риси, як уважність, почуття приналежності, взаємність і солідарність, як на колони для творення почуття єдності. Стаючи «ткачами спільності», зазначає документ, можемо уявляти нові моделі, що побудовані на довірі, на прозорості та інклюзії, навчаючись бути присутніми, наслідуючи Божий стиль лагідності, співчуття та близькості.
Цифрова революція, підкреслюють упорядники, без сумніву породила можливості, — але й також чимало викликів. Документ вказує на різні пастки, яких потрібно уникати на «цифрових стежках»: від зведення користувачів до простих споживачів і товару — до творення «індивідуалістських просторів», що підбурюють до крайнощів. Подорож онлайн-середовищем — це дорога, на якій багато хто був також поранений і відкинутий. Тому християнин покликаний запитувати себе: що ми можемо зробити для того, щоб цифрова екосистема ставала простором, який буде місцем взаємообміну, співпраці та спільної приналежності, базованої на взаємній довірі.
Ставання «ближнім» у середовищі соціальних мереж починається з готовності вислухати, з усвідомлення того, що ті, кого зустрічаємо онлайн, це живі люди. В середовищі «інформаційного перенавантаження» слухати й мати відкрите серце — можливість перейти від простого сприйняття Іншого до справжньої зустрічі. Ми почнемо розпізнавати нашого «цифрового ближнього», якщо усвідомимо, що його страждання стосуються також і нас. Бо під час подорожі «цифровими стежками» можемо зустрічати інших або з духом байдужих спостерігачів — або з духом підтримки та дружби. Це ставить перед нами виклик перебудовувати цифровий простір так, щоб він ставав людянішим і здоровішим.
В документі зазначається, що християни покликані вносити в соціальні мережі особливий стиль, джерелом якого є Христос, який нас полюбив і віддав себе самого за нас, разом зі своїми словами, ділами, душею та тілом. Він навчив нас, що істина об’являється у сопричасті й що сама комунікація випливає із сопричастя, тобто з любові. Відповідно, присутність християн у цифрових медіа повинна би відображувати цей стиль, спілкування має бути правдивим і таким, щоби з цього народжувалася дружба й будувалася спільнота. Ця присутність також повинна мати ознаки свідчення: присутні не для того, щоби продати якийсь товар чи займатися прозелітизмом, але щоби свідчити. Християни присутні в соцмережах для того, щоби своїми словами і життям підтвердити те, що зробив хтось інший — Бог, — створивши спільність, яка єднає нас у Христі. Тоді цифрове спілкування ставатиме передсмаком того сопричастя, корінь якого — в Пресвятій Трійці і яке є нашою «обіцяною землею».