Бразильській дослідник, який недавно представив світові реконструкції зовнішності Діви Марії, св. Антонія Падуанського та досліджував приховані постаті на фресці Леонардо «Тайна Вечеря», цього разу показує, як могли виглядати найвідоміші святі францисканської родини.
Атіла Суарес реконструював зовнішній вигляд різних знаних особистостей, навіть Мони Лізи та Покахонтас. Тепер він представляє охочим своє опрацювання, як могли виглядати св. Франциск і св. Клара.
Франциск і Клара, відкриті заново
Щоби створити портрет засновника Ордену Братів Менших, дослідник використав анонімний образ із Суб’яко та біографію авторства Томи Челанського. Зображення постало найімовірніше 1224 року, а текст — 1228‑го.
Святий Франциск. Фреска з суб’яко
У створенні портрету св. Клари бразилець використав реконструкцію її обличчя, яку в 1986-1987 роках провів о. Джанфранко Ноллі, та анонімне зображення святої з 1283 року.
Пліч-о-пліч із технологіями
Для створення зображень св. Франциска і св. Клари Суарес використав штучний інтелект і програми графічного редактора. Він відкинув візантійську стилістику середньовічних образів, а потім постарався використати описи зовнішності цих святих, узгоджуючи суперечності, що поставали. Наприклад, деякі біографії св. Франциска не згідні між собою. Натомість реконструкція обличчя св. Клари з 80‑х років показувала її як літню і змучену життям та хворобами людину. Натомість Атіла хотів намалювати молоду Клару.
Ось як про цих святих пише сам автор праці: «Франциск — людина, яка найбільше уподібнилася до Христа. Перший еколог в історії. І Клара — відважна, рішуча й солодка. Двоє святих, що останніми з останніх дісталися на вершини найбільшої слави. Повернути їх до життя — це натхнення для кожного з нас, щоб помічати красу в сотвореному».
Про автора
Атіла Суарес да Коста Філью вивчав промисловий дизайн у Папському католицькому університеті в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), потім закінчив післядипломне навчання з історії, історії мистецтва, філософії, антропології, соціології, археології та культурної спадщини. Він автор п’яти книжок та численних статей, опублікованих у понад 100 країнах. Член наукового комітету Фонду Мони Лізи (Цюрих), Фонду Леонардо да Вінчі (мілан) і Національного комітету охорони пам’яток архітектури, культурної та природної спадщини (Рим).
фінансово.
Щиро дякуємо!
