Зупинитися, щоб понюхати жимолость

Вчора я у буквальному сенсі зупинився, щоб понюхати квіти, і це повністю змінило мій погляд на сучасне життя. 

Я гуляв вже баченою раніше частиною міста, не звертаючи ні на що особливої уваги, аж раптом помітив жимолость, що плелася стіною. Коли я був дитиною, у нас на задньому дворі росла жимолость, і я пам’ятаю, як припадав до неї обличчям, щоб вдихнути запах. Тепер мені 35 років — і ось я знову стою, уткнувшись обличчям у жимолость…

Очевидно, що тієї миті до мене повернувся цілий потік спогадів, але, крім того, коли я озирнувся довкола, я помітив й інші рослини, повз які знову й знову проходив, не витрачаючи часу на те, щоб по-справжньому їх оцінити. Я був приголомшений кількістю життя довкола мене та його тихою вишуканістю.

Це збігається з подією, яка сталася зі мною минулого тижня у музеї. Я не найсумлінніший відвідувач музеїв. Зазвичай я просто ходжу, не затримуючись надовго біля експонатів, просто вловлюючи суть. Але раптом я побачив один із об’єктів просто на рівні свого обличчя — і, дивлячись на нього, почав помічати усі деталі цього мистецького твору. Далі я почав помічати всі дрібні деталі інших творів мистецтва, повз які проходив. Ці два випадки спонукали мене до вражаючого усвідомлення: я звик дивитися на світ як на миттєві фотознімки.

Хоча у мене більше немає соцмереж, раніше я часто публікував там дописи. Коли я йшов у похід або їхав у якесь гарне місце, я робив кілька фото, публікував їх та рушав далі. З часом я почав сприймати світ як серію публікацій в Інстаграмі, а не як серію вражень і досвідів. Я зосереджувався на чомусь рівно стільки, скільки потрібно, щоб зробити фото, але нічого не відчував. Навіть зараз, видаливши соцмережі, я досі застряг у цьому баченні світу через знімки.

На щастя, ці дві недавні події розбудили мене. Тепер, де би я не був, навіть якщо це моя власна кімната, я намагаюся враховувати всі речі, на які я дивлюся, і цінувати їхні маленькі, унікальні деталі. Тепер «буденні» аспекти мого життя мають набагато більше сенсу — і це все тому, що я зупинився, щоб понюхати жимолость.

Переклад CREDO за: Браян Шумахер, Aleteia