Сім’я Емануели Орланді, доньки співробітника префектури Папського дому, що зникла безвісти 40 років тому, звинуватила Ватикан у спробі уникнути відповідальності у цій справі.
Під час пресконференції у понеділок її рідні гнівно відкинули припущення, що з’явилися в італійських медіа, нібито в основі сумнозвісного зникнення можуть лежати сексуальні домагання до Емануели з боку її дядька.
«Це ганьба, — сказав П’єтро Орланді, брат Емануели, який присвятив своє життя пошуку правди про свою сестру. — Ватикан хоче перекласти відповідальність на мою родину».
Інтерес громадськості до справи Орланді знову зріс після виходу фільму «Дівчинка з Ватикану: зникнення Емануели Орланді» на платформі «Netflix». У квітні цього року промотор правосуддя Ватикану Алессандро Дідді заявив, що Папа Франциск дав йому повну свободу дій у новому розслідуванні — вже третьому, відкритому з моменту зникнення 15-річної дівчини. У травні місто Рим також оголосило про нове розслідування справи — повідомлялося, що римська прокуратура вперше за увесь час співпрацюватиме у цій справі з Ватиканом.
10 липня італійська програма новин «Tg La7» повідомила про обмін листами між покійним італійським кардиналом Аґостіно Казаролі, що був Державним секретарем Ватикану в 1983 році, і неназваним колумбійським священником, сповідником і духівником родини Орланді, що мешкала на території Ватикану.
У листах Казаролі просив підтвердження того, що старша сестра Емануели, Наталіна Орланді, зазнала сексуальних домагань від нині покійного дядька Маріо Менеґуцці. Колумбійський священник нібито підтвердив, що Наталіна зазнавала «хворобливої уваги» з боку дядька, і що той «тероризував» її, щоб вона мовчала.
Згідно з цим повідомленням, Наталіна працювала у барі, яким керував Менеґуцці, і той погрожував звільнити її з роботи, якщо вона розповість про домагання. У медіа висловили припущення, що той самий дядько, можливо, чіплявся до Емануели і зазнав невдачі, що призвело до її зникнення. Журналісти оприлюднили старі фотороботи чоловіка, якого розшукували для допиту після зникнення Емануели, вказуючи на невиразну схожість із Менеґуцці.
Проте під час пресконференції Наталіна Орланді мінімізувала значимість цього інциденту, заявивши, що він стався за 5 років до зникнення сестри, що їй на той час був уже 21 рік, і що одного разу вона дала відсіч дядькові, після чого він відступив і більше не намагався нічого робити.
«Ми працювали разом, і він робив кілька простих усних пропозицій, невеликих подарунків, говорив про майбутнє, яке ми могли би мати, але коли він зрозумів, що шансів немає, на цьому все закінчилося, — сказала вона. — Більше нічого не було».
І Наталіна, і П’єтро Орланді сказали, що Менеґуцці не було у Римі у день зникнення Емануели, бо він поїхав у родинну відпустку, і що цей факт, на їхню думку, був відомий слідчим ще тоді.
У звіті «Tg La7» зазначено, що Алессандро Дідді передав листи Франческо Ла Вою, головному прокурору Рима у рамках поточного розслідування, але П’єтро Орланді наполягає, що справжній мотив їхнього оприлюднення полягає в тому, щоб змістити фокус від будь-якої провини Ватикану.
«Дідді хоче комфортної правди», — сказав він, стверджуючи, що «за Дідді стоїть хтось, хто не хоче докопатися до істини».
Орланді також закликав італійський сенат проголосувати за парламентське розслідування, заявивши, що Ватикан боїться цього, оскільки «не може контролювати» законодавчий орган так, як місцевого прокурора.
«Я переконаний, що ця парламентська комісія може дійти правди», — сказав він.
Наталіна Орланді назвала публічне викриття листів «ганебним», сказавши, що ні дружина її дядька, ні його діти не знали про інцидент, поки про нього не розповіли на національному телебаченні. Вона сказала, що розповіла про це лише своєму тодішньому хлопцеві, а тепер чоловікові, а також колумбійському священнику, якому довірилася, але більше нікому.
«Священник був мудрою людиною… Я йому довіряла, і він сказав мені бути спокійною та конкретною, визначити межу. Він дав мені чудову пораду, до якої я прислухалася, і вона спрацювала», — розповіла вона.
Наталіна Орланді також заявила, що у 2017 році її викликав до Ватикану кардинал Анджело Беччу, на той час — посадовець №2 у Державному секретаріаті, який з тих пір був позбавлений своїх обов’язків і зараз перебуває під судом за фінансові злочини. Беччу нібито погрожував їй, що якщо її брат П’єтро наполягатиме на передачі ватиканських матеріалів римським слідчим, то вони оприлюднять історію з Менеґуцці. Орланді розповіла, що це її обурило, але вона сказала Беччу, що їй байдуже, бо ситуація вичерпана, її родина чиста і їй нічого приховувати. Вона також сказала, що дуже розгнівана, бо ніхто з прокуратури чи з «Tg La7» не звернувся до неї по коментарі і не повідомив про намір оприлюднити цю історію, тому вона не встигла попередити родину Менеґуцці, зокрема, дружину покійного дядька, якій вже понад 90 років.
П’єтро Орланді сказав, що сім’я роками безуспішно шукала приватної зустрічі з Папою Франциском, але він все ще хоче поговорити з понтифіком, щоб уточнити, що саме йому відомо.
Він зазначив, що під час короткої минулої зустрічі Франциск сказав: «Емануела перебуває на небесах», що П’єтро назвав «ввічливим способом сказати, що вона померла». Він хоче «дотиснути» Папу щодо того, чому він настільки впевнений у цьому, і поговорити з ним про цю справу.
У відповідь на питання про докази того, що Менеґуцці насправді був поза містом, коли Емануела зникла, сімейний адвокат Лаура Сґро відповіла, що закон працює не так, і що «коли ви когось звинувачуєте, це ви повинні доводити провину».
«Його там [у Римі] не було, і саме ті, хто стверджують інакше, мають це доводити, а не сім’я», — сказала вона, додавши, що це особливо стосується тих, хто вже помер і не може себе захистити.
Минулого тижня в медіа також з’явилося припущення, що зникнення Емануели Орланді може бути пов’язане з іншою загадковою справою: викраденням та вбивством Альдо Моро, колишнього прем’єр-міністра Італії, лідера політичної опозиції та близького друга Павла VI. Цей гіпотетичний зв’язок стосується вбивства 17-річної Кеті Скерл у січні 1984 року — протягом багатьох років деякі теоретики пов’язували вбивство Скерл зі справою Орланді, зазначаючи між іншим, що Скерл була однокласницею Снєжни Василєвої, доньки одного з трьох болгарських функціонерів у Римі, яких спочатку звинуватили в співучасті у замаху на Папу Йоана Павла II у 1981 році.
Марко Ачетті, 67-річний римський фотограф, чиї заяви протягом багатьох років викликали інтерес і скептицизм, стверджував, що Скерл убили за наказом фракції у Ватикані через суперництво з групою, яка організувала викрадення Орланді, в рамках внутрішньої боротьби за владу. Однак на сьогоднішній день він не надав жодних доказів своїх заяв, хоча передбачив, що могила Скерл тепер порожня. Поліція відкрила її у липні минулого року і справді виявила, що її останки зникли.
Тепер поліцейські записи вказують на те, що бабуся Кеті Скерл Еленора була очевидцем розстрілу поліцейського ескорту Моро та його викрадення 16 березня 1978 року, що поклало початок марним намаганням звільнити його (Павло VI навіть пропонував стати заручником замість нього), що закінчилися стратою політика членами терористичного угруповання «Червоні бригади». Протягом багатьох років деякі слідчі стверджували й про інші зв’язки між справами Орланді та Моро, вказуючи зокрема на той факт, що лінгвістичний аналіз повідомлень від викрадачів в обох випадках нібито демонструє певну схожість.
фінансово.
Щиро дякуємо!
