Питання: Як християнам ставитися до контрацептивів? Чи всі ці засоби заборонені? Чи заборона стосується будь-якого випадку?
Відповідає брат Олександр Могильний OFM Сap.
Якщо говорити про будь-який вид контрацепції, то передусім варто подивитися, що означає це слово. Воно походить від двох латинських слів: contra — «проти» і conceptio — «задум, система поглядів». Кон-цепція, задум нашого Творця щодо людини, це задум чіткий: щоб людина була щасливою. А щастя — в тому, щоби прожити життя. Тобто розвиватися, пізнати Божу волю, виконати її. Людина має зрозуміти цю концепцію.
Коли у світ увійшов гріх, то людина почала жити за власним задумом. Тому, якщо йдеться про людське життя, про людське майбутнє як таке, «контрацепція» говорить про виразну позицію людини: вона противиться задуму Бога, конкретній Його ідеї — що людина має жити. І не лише противиться, а й хоче показати, яка вона креативна, мудра, пропонує свою «концепцію», свій розвиток подій. Це і є контра-цепція.
Сексуальна сфера має чітку мету, своє місце в житті людини: служити вираженню подружнього кохання і продовженню роду. У контрацепції — анти-концепції Бога — людина має свій план: «сексуальність — так, діти — ні». Це не просто позиція. Можна сказати, що «в цьому немає нічого поганого»: не всі доросли до того, щоб бути батьками; не всі мають зараз таку можливість; не всі хочуть. Не йдеться про злу волю. Однак тут треба бути обережним, бо можна піддатися маніпуляції диявола. Контрацепція насамперед каже про мислення щодо людини, яке призводить до відповідних дій: людину шматують. Розбивають цілісність. До людини, до людського тіла ставляться як до товару в магазині. Бо йдеться не про якусь філософію, а про конкретне живе тіло. До якогось моменту йому дозволяють жити — а потім просто розтинають. При цьому не питають, чи людина готова на це, чи вона дозріла. Обман усіх виробників контрацептивів у тому й полягає, що вони ніколи не скажуть, як людині, матері, потім із цим жити.
Противники Церкви атакують її через те, що Церква нібито не хоче щастя людини; вона застаріла, несучасна, живе в Середньовіччі. Натомість Церква сама нічого не вигадує. Це не інституція, яка просто вирішила: буде так. Церква покликана Богом, щоб розпізнати, що Він каже людині, й донести це до неї. Церква стоїть на сторожі людської гідності. Тому важливо подивитися на її вчення.
Щодо контрацепції, то очевидно, що Церква вчить: не можна відділяти дар сексуальності від дару дітонародження. Будь-які види контрацепції — проти людської гідності, проти цих дарів Бога. І мають, якщо говорити мовою морального богослов’я, категорію тяжкого гріха. Людина так наділена Божим благословенням, що втручання в людське життя, психіку, анатомію має категорію найвищого ризику — смертного гріха. Тому будь-яка контрацепція, будь-якого виду чи форми, на будь-якому етапі — недопустима. Все, що є втручанням у природний процес людського життя, дітонародження, запліднення — недопустиме.
Чи природний метод планування теж є недопустимим втручанням?
Природний метод — дозволений. Він не є контрацепцією. Природний метод, як зазначають фахівці, пов’язаний із природними процесами в організмі — насамперед, жінки. Користуючись цим методом, можна з великим відсотком імовірності розпізнати, чи жінка плідна в конкретний період, чи ні. У кожному статевому акті є величезна імовірність появи нового життя. Звісно, подружжя на якомусь етапі може бути не готовим — психологічно чи фізично, матеріально. І має на це право. Питання в тому, як застосувати це право: через гріх чи через утримання від сексуальної близькості. Така стриманість несе деяке страждання. Але це є страждання, яке говорить, що людина контролює певні процеси, бо вона не тварина.
Природний метод — це щось середнє між сексуальним життям без обмежень і контрацепцією. Це сексуальне життя, яке не веде до запліднення. На мою думку, не варто покладатися на природний метод, бо якщо подружжя не планує, не хоче дитину, а вона з’являється (бо цей метод, як і всі інші, не дає 100% гарантії), то яка реакція батьків? А вона дуже важлива для дитини. Їхня реакція — це перший сигнал дитині: бажана вона чи ні. Так, це ще малесенький ембріон, але він уже людина й відчуває всі коливання психіки дорослих. Якщо дитина небажана, то це — перша агресія, перша травма, яку вона відчує. Тому, як на мене, найкраще — як Бог сказав, так нехай і буде. Навіть користуючись природним методом, подружжя уже підходить до сексуального акту з певним бар’єром: а якщо є навіть один відсоток завагітніти, що тоді? Тут немає морального гріха, але вже є певне контрацептивне мислення — мислення не-життя. Немає повної свободи.
Повністю розмову з братом Олександром Могильним можна подивитися тут.
Читайте також:
5 запитань про кохання
Як позбутись егоїзму у стосунках?
Як знайти доброго чоловіка чи дружину?
Як будувати нові стосунки, якщо попередні розпалися?
Чи може дошлюбний секс зіпсувати подружнє життя?
Загрози для подружнього життя
Чи варто спробувати сексуальне життя до шлюбу?
Подружжя — це виконання Божої волі, а не узаконення сексу
Чи варто християнинові довіряти психологам у питаннях сексу?
Чи справді чоловіки думають «тільки про одне»?
Як пробачити зраду?
фінансово.
Щиро дякуємо!
