Питання: Якщо хлопець і дівчина зустрічаються й вони приблизно одного віку, але мають дуже різні погляди, — як у такому разі знаходити компроміси у важливих питаннях? Чи є така різниця причиною для завершення стосунків?
Відповідає брат Олександр Могильний OFM Cap.
Це є причиною для того, щоб стосунки продовжувати. Чоловік і жінка за своєю природою — різні: тілом, мисленням, світоглядом. У різниці між чоловіком і жінкою — причина шукати єдності. Відмінність є причиною, щоб закохуватися. Щоб шукати одне одного. Питання в тому, де її межа.
Ця відмінність у ньому/в ній має збігатися з моїми очікуваннями. З одного боку, в цій несхожості — краса Божого творіння. А з іншого — важливо, щоб ця відмінність не була причиною постійного конфлікту, напруження. Тривалий, міцний союз будується не тоді, коли пара в усьому погоджується. Бо причини такої «єдності» можуть бути різні: комусь так зручно, хтось боїться конфлікту; хтось поверховий і йому байдуже, як буде. Ця несхожість дозволяє людині піти далеко, у глибину. Чоловік і жінка у своїх відмінностях спонукають одне одного до розвитку. Відкривають свої таланти, дари, про які вони раніше навіть гадки не мали. Тільки завдяки тому, що той, хто поряд — інший.
Звісно, ні тривалого, ні мирного союзу не буде, якщо це зовсім різні полюси. Коли хлопець і дівчина починають зустрічатися — вони пізнають, чому вони зараз разом. Що змушує надавати перевагу саме цій людині. Під час зустрічей виходить на яв, якою ця людина є. Тобто відмінності між ними такі гарні, такі творчі, що дозволяють розвиватися. Не йдеться про те, щоб дійти згоди. А щоб, наприклад, внаслідок діалогу побачити й визнати свою неправоту, помилку. Мова про те, що людина не шукає лише свого, а добра іншого.
Важливі два моменти: цінності і ставлення до іншої людини в цих стосунках. Якщо цінності не збігаються, то майбутнього у такої пари не буде. Рано чи пізно цей союз розпадеться. Бо один, наприклад, може бути за життя, а інший — проти життя. Ідеться не про моральне вчення, а про гідність людини. Якщо хтось має такі переконання, то, значить, він/вона так само дивиться на свою кохану/коханого. Емоції тут не врятують. Рано чи пізно це переросте в реальність. Іноді після кількох років подружнього життя молода пара бачить, що вони не можуть жити разом. Але це означає, що вони просто раніше, до одруження, не хотіли цього бачити, не звертали уваги.
Другий момент — це егоїзм. Він проявляється у ставленні до іншої людини. У любові кохана людина — найголовніша; подруг підпорядковує їй свій світ. Це має бути взаємним. Бо якщо цього немає у розквіт стосунків, то як буде далі? Якщо цього немає на початку, то в якому напрямку ці взаємини йдуть? Якщо в парі одна сторона не помічає іншу, не цікавиться нею в найкращі моменти, — то що буде, коли прийдуть труднощі? Коли прийде час приймати важливі рішення — вони базуватимуться на меркантильності. Партнер просто буде предметом, який треба використати, щоб щось отримати. Якщо для однієї сторони важливе тільки її мислення, бачення, очікування, то інша сторона буде лише для того, щоб служити, тобто бути предметом для заспокоєння потреб першої.
Звісно, можна і варто боротися за стосунки. Я завжди рекомендую це парі. Боротися за Божий дар — не за почуття. Берегти його від гріха, від ран, від занедбання. Бо кожна людина може помилятися, може бути незрілою. Але якщо є ці два моменти: різні цінності й інструментальне ставлення від початку, — то цей союз приречений, на нього шкода часу. Рано чи пізно такі стосунки перетворяться на біль і страждання.
Повністю розмову з братом Олександром Могильним можна подивитися тут.
Читайте також:
5 запитань про кохання
Як позбутись егоїзму у стосунках?
Як знайти доброго чоловіка чи дружину?
Як будувати нові стосунки, якщо попередні розпалися?
Подружжя — це виконання Божої волі, а не узаконення сексу
Яка різниця у віці може бути у стосунках?
Чи кожні стосунки мають закінчуватися шлюбом?
Чи не шкодить стосункам, якщо жінка старша за чоловіка?
фінансово.
Щиро дякуємо!
