Іноді я замислююся, чому вимоги віри такі важкі. Ми маємо виконувати заповіді, різноманітні норми катехизму тощо. Чи насправді віра веде до щастя?..
Віра — вимоглива. На шляху до єдності з Богом ми стикаємося з багатьма завданнями, нормами, які маємо виконувати. Крім Декалогу, є ще церковні заповіді; тому нам іноді здається, що віра зі своїми вимогами стає на заваді справжньому щастю. Однак треба підкреслити, що життя — це не гра, а справжнє людське щастя або християнська радість стосується повного виміру людини. Ми іноді поводимось як діти, що бавляться на площі, танцюють і співають. І хочемо, щоб Бог затанцював у ритмі нашої музики. Тоді як віруюча людина, чиє життя ґрунтується на Богові, здатна по-справжньому подивитися на реальність. Вона може назвати себе щасливою, бо не піддається ілюзії.
Віруюча людина не відірвана від реальності. Вона має сміливість поглянути на своє серце і життя та побачити свій гріх і слабкість. Коли ми можемо стояти в правді про себе і відкинути те, що є тягарем для нашого сумління, — це і є справжній шлях до щастя. Бенедикт XVIсказав:
«…той, хто дозволяє Христу увійти в своє життя, нічого не втрачає, нічого — абсолютно нічого, що робить життя вільним, прекрасним і великим. Ні! Тільки у цій дружбі відчиняться навстіж двері життя. Тільки в цій дружбі ми переживаємо щось прекрасне, те, що нас визволяє. (…) Христос нічого не відбирає з прекрасного і великого, що є в вас, лише приводить усе до досконалості для слави Бога, щастя людей, спасіння світу».
Віра — це певна опора в нашому житті. Віра дає щастя. Сучасне бачення щастя як життя, в якому все здобувається просто, легко і приємно, насправді часто веде до нещастя. Тільки зустріч із Богом, жива і глибока віра дозволить нам скуштувати справжню, внутрішню радість. Святий Августин у своїй «Сповіді» написав:
«Людина віруюча розпоряджається багатствами всього світу: а якщо з’єдналася з Тобою, якому все підпорядковується, то хоч би й нічого не мала — має все» (V, 4).
фінансово.
Щиро дякуємо!
