Як померла Марія? Що сталося з Її тілом після смерті? Чому саме урочистість Успіння (Внебовзяття ) Непорочної Діви Марії — найдавніше марійне свято в Церкві?
Католики зобов’язані прийняти за істину, що «Непорочна Божа Матір, Приснодіва Марія, по завершенні свого земного життя з душею і тілом була взята до небесної слави» (Breviarium fidei VI, 105).
Пій ХІІ скористався Догматом про папську непомильність, щоби встановити як догму те, що й так протягом століть було предметом віри християн. Адже урочистість Успіння Богородиці вважається одним із найдавніших свят у Церкві. Його відзначали ще в V столітті.
Успіння?
Церква ніколи не вирішувала, чи Марія померла, а потім із душею і тілом була взята до Неба, чи перейшла до Божої слави не помираючи, лише «заснувши». Дехто намагався відповісти на ці запитання й докладно описати, як саме відбулося внебовзяття Марії, скажімо так, «технічно». І тут людська уява підказувала різні варіанти.
Апокрифічна література стосовно теми внебовзяття Божої Матері прикрасила цю подію низкою легенд і чудес.
Як померла Марія?
Святе Письмо востаннє згадує Матір Ісуса під час молитви з апостолами в Горниці. Про Її подальше життя та обставини смерті в Біблії більше нічого не написано. Коли імператриця Пульхерія 450 р. вирішила спонсорувати в Константинополі будівництво храму на честь Богоматері, вона листом попросила Ювеналіса, єпископа Єрусалима, про якісь реліквії Божої Матері. Тоді правителька дізналася, що не збереглося жодних речей, одягу чи кісток Марії, а Її тіло було взяте на Небо. «Як відомо зі стародавнього і дуже надійного передання», — написав єпископ.
Йоан Дамаскін (помер близько 749 р.) описує, що апостоли прибули до гробниці Марії на третій день по Її смерті, але тіла в ній не знайшли: «…могли подумати тільки, що Той…, Хто зберіг Її непорочне дівоцтво навіть після свого народження, захистив Її тіло від тління й переніс Її до Неба до загального воскресіння тіл».
Отже, віра у внебовзяття Марії була наслідком таємничого зникнення Її тіла.
Апокрифи, гробниця і… свіжі квіти
Ідея Успіння Богородиці стала головною темою циклу близько 20 апокрифів, відомих під загальною назвою «Transitus Mariae».
Transitus означає «перехід», подібно до пасхи, — що можна розуміти як трансформацію нинішнього життя в його повноту. Апокрифічні тексти, які збереглися різними мовами (сирійською, ефіопською, грецькою, вірменською), походять із періоду IV‑Vстоліть і попри те, що відрізняються за змістом, а іноді навіть суперечать одне одному, загальної схеми вони дотримуються.
Марія, чудесним чином попереджена про свою смерть, помирає в Єрусалимі; Її ховають у гробниці. За деякий час або відразу після цього Її тіло було взяте до Неба. Тож коли апостоли (після того, як Тома прийшов, запізнившись) відкрили гробницю, то знайшли там тільки свіжі квіти. Тому сьогодні у цей день освячують трави і квіти.