Питання: Що таке гріх? Як його розпізнати? Чи завжди можна керуватися сумлінням у визначенні добра і зла? І чи Бог знає, куди ми потрапимо по смерті?
На запитання відповідає о. Микола Бистрицький, керівник Душпастирства молоді Кам’янець-Подільської дієцезії.
Чи варто завжди покладатися на сумління?
Самим тільки сумлінням користуватися не варто. Бо якщо хтось систематично робить щось проти свого сумління — тобто сумління докоряє, а людина не звертає на це уваги, — то в якийсь момент вона відчує, ніби щось хруснуло всередині: сумління зламалося і вже не мучитиме. Воно стає нечутливим.
Є така історія. До колишнього працівника концтабору, якого мали стратити, перед смертю прийшов священник. Злочинець дуже щиро посповідався, визнав свої гріхи. Але для того, щоби сповідь була дійсною, потрібен щирий жаль за гріхи. І священник запитав його, чи шкодує він за вчинене. Той чесно відповів, що ні, що в його серці жалю як такого просто немає. Людина, яка була винна у сотнях смертей, не відчувала жалю. Тоді священник запитав — і це теж геніальне діяння Святого Духа: «Чи ти жалієш, що у тебе немає жалю?» Злочинець відповів: «Дуже жалію». Тобто людина усвідомлює, що це недобре, але жалю вже не відчуває.
Тому, якщо ми систематично робитимемо щось проти сумління, то воно просто зламається і не буде нам казати, що добре, а що — зле. Принаймні, цей голос не буде по‑справжньому вірогідний.
Що таке гріх і як його розпізнати?
Катехизм Католицької Церкви каже, що гріх — це свідоме і добровільне порушення Божих або церковних заповідей.
Чи хтось із вас знав, що красти — це погано до того, як вивчив 10 Божих заповідей і п’ять церковних? Всі знали, бо батьки навчили. Чи хтось знав, що вбивати — це погано? Знали. Чи це сумління? Це природні речі, які характеризують нормальну добру людину. Коли людину виховують у добрій атмосфері, наприклад, християнській, де дотримуються заповідей, то для неї життя без гріха стає нормальним, а життя в гріху — ненормальним і дуже негативним. Але щоб ми ніколи не мали сумніву, то, роблячи іспит совісті, детально приглядаємося до тих заповідей, які дає нам Бог, і дивимося, чи ми їх не порушили. Якщо порушили — значить, ми вчинили гріх. Якщо не порушили, то гріха немає.
Чи знає Бог, куди ми потрапимо після смерті: до раю, пекла чи в чистилище?
Господь знає кінець кожного можливого сценарію мого життя. Але яким буде цей сценарій — залежить від мене. Бо здійснюватиметься той сценарій, який виберу я. Господь напевно знає, де я буду, якщо виберу те або те. В тому й полягає мистецтво християнського життя, щоби щодня вибирати той сценарій, який приведе мене до Раю.
На запитання молоді о. Микола Бистрицький відповідав під час Дієцезіяльного дня молитви. Повністю відео дивіться тут.
Читайте також:
Що робити, коли зраджує чоловік?
Чи хотіли би священники не відчувати сексуальності?
Чи нормально всім усміхатися, коли в душі втома і злість?
Чому після молитви чи адорації буває важко?
фінансово.
Щиро дякуємо!
