Питання: Як християнин має ставитися до ЛГБТ-спільноти?
На запитання відповідає о. Микола Бистрицький, керівник Душпастирства молоді Кам’янець-Подільської дієцезії.
Християнин має усвідомлювати, що це — людина, яка з певних причин є такою. У нормального християнина це має викликати співчуття. Бо, коли я, наприклад, бачу, що людина з дитинства не може ходити й казатиму на неї «це — виродок» чи щось подібне, то це не характеризує мене з доброго боку. Нормальним буде співчувати і спробувати допомогти.
Причини, чому людина саме така, можуть бути абсолютно різними: виховання, травми, вроджені вади тощо. Ми, сторонні люди, до кінця цього ніколи не знаємо. Тому християнин має ставитися до такої проблеми зі співчуттям. Папа Франциск каже, звертаючись до священників, що таких людей треба огорнути особливою душпастирською опікою. Це означає знайти для них більше часу, вислухати, підтримати — зокрема, в їхній боротьбі; настановити, якщо вони не приймають конкретних рішень у цій боротьбі.
На запитання молоді о. Микола Бистрицький відповідав під час Дієцезіяльного дня молитви. Повністю відео дивіться тут.
Якщо Церква засуджує ЛГБТ, чи означає це, що вона не любить цих людей?
Питання: Церква засуджує ЛГБТ, цим самим не любить цих людей. А значить — не має любові. Як до цього ставитися? Бо це схоже на лицемірство.
На запитання відповідає відповідає о. Олег Станіслав.
Церква засуджує ЛГБТ-ідеологію, але не можна казати, що вона не любить цих людей. Бо вони такі самі, як і ми, тільки перебувають під впливом певного світогляду. Якщо людина не шукає правди, то у неї в душі буде місце на будь‑що інше. ЛГБТ-ідеологія маніпулятивна і неправдива. Вона виступає проти гідності людини, бо змушує людину думати, що вона — не образ і подоба Бога, а сама може вибирати, ким їй бути. Церква засуджує ЛГБТ-ідеологію, тому що вона відходить від моралі, від того порядку, який створив Бог.
Натомість Церква грішника приймає і любить, а засуджує гріх. Адже кожен грішник має можливість покаятися і навернутися. Церква засуджує саму аморальну позицію ЛГБТ. Але цих людей Церква любить, молиться за них, за їхнє навернення й чекає.
На запитання молоді о. Олег Станіслав відповідав під час Дієцезіяльного дня молоді, який відбувався 18-20 серпня. Повністю відео дивіться тут.
Читайте також:
Чи хотіли би священники не відчувати сексуальності?
Що робити, коли зраджує чоловік?
Чи нормально всім усміхатися, коли в душі втома і злість?
Чому після молитви чи адорації буває важко?
Чи варто завжди покладатися на сумління у розпізнанні добра і зла?