Ісус дивиться на тебе і бачить, ким ти є; бачить саму твою суть. Не те, ким би ти міг або ким би мав бути; Він не дивиться на твої гріхи і не відводить від тебе свого погляду.
Він бачить тебе таким, яким тебе створив, — і Він любить тебе.
Так, ти згрішив. Не один раз, а знову й знову. Не випадково, а навмисно. І це не щось безневинне — це жахливо.
Ми знаємо, наскільки гріх поганий. Ми це знаємо, бо ненавидимо гріхи інших людей. Вони завдають нам болю своїми гріхами, і ми не любимо їх через їхні гріхи. Ми не любимо сердитих людей, свавільних людей, ледачих людей, легковажних людей, егоцентричних людей і лихих людей.
Ми даємо людям всі ці визначення. Але Бог так не робить. Він знає, що сердиті люди — це поранені люди; що свавільні люди насправді невпевнені у собі; що ледачі люди — боязливі; що легковажні люди — розгублені; що егоїсти почуваються незахищеними, а лихі люди страждають від болю.
Він не перестає любити тебе, коли ти грішиш. Через твій гріх Він хоче проводити з тобою ще більше часу. Він ясно бачить твій гріх, і любить тебе ще більше, бо бачить рану під цим гріхом.
Це так, тому що Бог знає, звідки береться гріх.
Коли я кажу «Бог», я маю на увазі Отця, Сина і Святого Духа. Коли я кажу «Син», я маю на увазі Ісуса Христа, розп’ятого зараз і при сотворінні, бо Він «учора й сьогодні — той самий навіки» (Євр 13, 8). Ти, з твоїми бажаннями їжі, сексу, власності й розваг, був створений через Христа і для Нього — «і побачив Бог, що воно добре».
Ти не нікчемний, ти Христовий. Коли ти згрішив, Він не «списав» тебе — Він пішов тебе шукати.
Апостол Павло пише: «Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення» (Гал 4, 4-5).
Він прийшов за тобою, Він прагнув тебе, Він шукав тебе у твоїй сім’ї, Він ствердив тебе у Хрещенні, прийнявши у тринітарне життя, і Він сказав про тебе: «Це син мій улюблений, якого Я вподобав».
Поза часом і простором Люцифер повстав, тому що хотів контролювати власні бажання, і переконав тебе не довіряти свої бажання — бажання їжі, сексу, власності та розваг — Богові. «Візьми їх собі, — прошепотів він. — Він не хоче, щоб ти насолоджувався. Він просто хоче, щоб ти страждав». Але як тільки ти згрішив, він змінив платівку і сказав: «Ти нічого не вартий. Ти слабкий. Бог тебе ненавидить!»
Але Ісус каже: «Не слухай його. Я тебе люблю. Я тут».
Але як бути з Божим гнівом? Беззаперечно, що Святе Письмо говорить про Божий гнів на грішників.
Божий гнів спрямований на грішників, які не шкодують про гріх, які відмовляються змінитися, які заперечують реальність гріха. Він гнівається на самопроголошених праведників, на тих, хто втягує інших у гріх, і на тих, хто глумиться над святим.
Але якщо ти грішник, готовий змінитися, — як самарянка, як паралізований, як блудниця, як жінка, впіймана на перелюбі, як Петро, — Він не має гніву, Він лише вітає тебе.
Якщо ти згрішив, але хочеш виправитися, ти схожий на них. Або, принаймні, якщо ти прагнеш відчути бажання виправитися.
Коли ми охоплені гріхом, Ісус реагує як цар-пастух Давид.
Давид сказав: «Як іноді прийде було лев чи ведмідь і вхопить овеча з отари, то я, бувало, кинусь навздогінці за ним, б’ю його й вирву овеча в нього з пащі» (1Сам 34-35).
Зараз диявол «ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти» (1Пт 5, 8). Ісус приходить із безпеки небес, щоб шукати тебе — Його загублену вівцю. Він не тільки бореться з левом, Він віддає себе йому за тебе, кажучи: «Я — добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе» (Йн 10, 11).
Але що коли ти перебуваєш у стані смертного гріха?
У такому випадку Ісус дивиться на тебе так, як пастир дивиться на ягня, яке пожирає вовк: Він гнівається через крадіжку і сповнений рішучості повернути тебе до життя.
Диявол каже тобі припинити молитися, коли ти перебуваєш у гріху. «Бог не почує тебе тепер, грішнику, — каже він. — Яка з цього користь?»
Але не можна припиняти молитися! Це серйозна помилка, бо де ти знайдеш зцілення від своїх гріхів, як не біля Ісуса?
Ісус прийшов до грішників, а не до праведників. Якщо ти перебуваєш у стані гріха, ти — та особа, яку Він хоче слухати понад усе.
Тож поговори з Ним. А тоді зверни увагу на Його погляд.
Як Ісус дивиться на тебе, коли ти грішиш?
Він дивиться на тебе, як батько дивився на блудного сина. Він вибігає тобі назустріч. Він виходить із дому, щоб поговорити з тобою.
Він запрошує тебе повернутися до Нього через сповідь. Він одягає тебе у свій одяг, святкує твоє повернення і частує тебе своїми дарами. Він каже: «А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся» (Лк 15, 32).
Переклад CREDO за: Том Гупс, Aleteia