Домівка всіх католиків світу приховує в собі чимало цікавинок. Поставала вона протягом понтифікату 22‑х пап, її довжина — два футбольні поля. Чого ви ще можете не знати про цей храм?
Базиліка св. Петра – це найбільш знаковий храм християнства. Вона збудована на місці мученицької смерті апостола, якому Господь Ісус ввірив опіку над усією Церквою, тобто призначив першим папою.
Ці 20 цікавинок про базиліку напевно вас здивують!
1.Базиліка стоїть на місці, де процвітало ворожіння.
Базиліка св. Петра розташована на території Ager Vaticanus («ватиканське поле»), що охоплювала майже 12 кв. км. Це було покинуте поле, повне змій, на якому з часом постало поселення етрусків, зване Vaticum. Імовірно, ця назва і стала основою пізнішого Ватикану. Пов’язана вона з іменем етруського бога Vaticanus, або ще Vagitano. А це ім’я, своєю чергою, походить від vaticinium — мистецтва ясновидіння, на якому етруски, так би мовити, спеціалізувалися.
2.Сучасній конструкції передують дві попередні.
Якщо спуститися у гроти нинішньої величної будівлі, можна прослідкувати, як вона розбудовувалася протягом століть. Базиліка стоїть на місці, де зазнав мучеництва св. Апостол Петро, поблизу цирку Нерона. Там був невеликий некрополь, і саме там постав перший храм, який за правління імператора Константина Великого, на підставі його едикту про релігійну свободу, перетворився у ранньохристиянську базиліку.
Фундамент під знану нам базиліку заклали 18 квітня 1506 року, за понтифікату папи Юлія ІІ, а завершили будівництво 1626 року, коли на престолі Петра сидів Урбан VIII. У процесі будівництва, що тривав стільки десятиліть, взяли участь 14 архітекторів, зокрема такі видатні зодчі, як Браманте, Рафаель Санті, Мікеланджело та Берніні.
3.Базиліка св. Петра не є кафедрою Петра.
Базиліка св. Петра не є катедральним храмом Папи Римського. Цей титул має базиліка св. Йоана на Латерані, й саме в тому храмі (який папа св. Сильвестр освятив 324 року) відбувається урочистий інгрес, тобто «вступ на посаду», Єпископа Рима і Вселенської Церкви.
4.Два футбольні поля в довжину.
Виміри базиліки св. Петра: загальна довжина — 220 м, загальна ширина — 150 м; висота від тротуару до вершини хреста — 136,6 м. Внутрішня довжина — 211,5 м, а внутрішня ширина базиліки — 137 м, внутрішня висота нав — 46,2 м. Загальна площа базиліки — 21 095 кв. м, а її внутрішня площа — 15 160 кв. м.
5.Храм поставав протягом 22‑х понтифікатів.
Цілих 120 років тривало будівництво храму, і за цей час Церкву очолювали 22 папи. Загалом у процесі будування брали участь 14 архітекторів і незліченна кількість художників і зодчих світової слави.
6.У будівництві брали участь не тільки чоловіки!
Чи в ті часи, коли сотні професій залишалися доступними виключно для чоловіків, жінки могли докласти руку до будування базиліки? Загалом — так: були жінки, які займалися обробкою скла, заліза, вікон, поліруванням металу, випалюванням цегли й тесанням блоків ляпіс-лазурі для дарохранительниці, яку спроєктував Лоренцо Берніні. Деякі жінки також перевозили будівельні матеріали возами.
Ідеться про невідомих і тихих ремісниць, які — як сказав Анджело Комастрі, директор Фабрики св. Петра — «своєю анонімною працею посприяли постанню найбільшого храму християнства». Це були дочки і вдови робітників, найнятих на будівництво базиліки. Багато чоловіків померли внаслідок нещасних випадків на роботі, тому можливість заробити на утримання сім’ї надавали їхнім жінкам, виплачуючи їм гідну винагороду, згідно з доброю традицією, що панувала тоді у ватиканських каменоломнях.
7.Фасад, як у кіно.
Фасад базиліки має 45 м заввишки і 115 м завдовжки (45,44 м на 114,9 м, якщо точніше). Він є твором архітектора Карло Мадерни. Поставав у 1607-1614 роках. Перед фасадом стоїть 8 величезних колон, що оточують вхід і Ложу благословень, звідки проголошується обрання нового папи.
8.Цілих 5 вхідних брам!
Усередину базиліки ведуть п’ять дверей: головна — «Бронзова брама», яку створив Антоніо Аверуліно (Філарете) у 1433-1445 роках. Праворуч розташовані Святі двері, які папа відчиняє з нагоди Ювілейних років. Поза часом ювілеїв ці двері замуровані зсередини.
Крайні двері ліворуч — більш сучасні. Це «Брама смерті» Джакомо Манцу (1963), на якій зображено, зокрема, сцени Зняття з Хреста, Внебовзяття Марії та смерть Йоана ХХІІІ — до слова, саме він дав розпорядження цю браму спорудити. Наступний вхід — твір Лучано Мінґуцці (1970–1977), «Ворота Добра і Зла».
Останні двері праворуч — це Брама Таїнств (на фото). Її створив Венанцо Крочетті й вона була урочисто відкрита 12 вересня 1965 року; звершив відкриття папа св. Павло VI. На цій брамі зображений ангел, який представляє сім таїнств Церкви.
9.Образи, які не є образами.
Інтер’єр базиліки оздоблений численними образами, такими як «Переображення» авторства Рафаеля, «Хрещення Ісуса» роботи Карло Маратти (на фото)чи «La Navicella» Джотто («човник», зображення за Євангелієм про човен апостолів, коли Ісус ішов по воді). Насправді ж це не малюнки, а репліки у формі мозаїк. Мільйони маленьких кольорових камінчиків походять із різних частин світу: червоні — з Португалії, прозорі — з Греції, жовті — з Сієни…
Прекрасна підлога базиліки теж виконана з мозаїк. Загалом мозаїчне оздоблення покриває майже 10 000 квадратних метрів поверхні собору!
10.Статуя св. Петра з полірованою ногою.
Ця скульптура ХІІІ століття стояла вже в середньовічній версії базиліки. Нині ми можемо її бачити по лівій стороні храму, поблизу балдахіна Берніні. Створення скульптури приписують Арнульфо ді Камбіо, хоча також є теорія, згідно з якою статуя спершу представляла Юпітера Капітолійського, а потім була перероблена так, щоб мати риси св. Апостола Петра.
Цю статую поширена думка, що вона чудотворна, тому мільйони вірних сотнями років стояли в черзі, щоб доторкнутися до її ноги, або ж поцілувати ногу статуї, просячи про якусь благодать. За століття таких доторків нога скульптури стерлася і її довелося «взути» у своєрідний «черевик». У день свята Петра і Павла на статую надягають папські шати, щоб підкреслити глибоку єдність між особою св. Петра і функцією намісника Христової Церкви.
11.Вражаючі нагробки.
Як у самій базиліці, так і в її підземних гротах поховано чимало пап, на чолі з самим апостолом Петром. Деякі нагробки — справжні шедеври, хоча, виконані в бароковому стилі, можуть викликати страх — наприклад, поховання пап Олександра VII чи Урбана VII роботи Берніні.
Надгробні барельєфи нагадують про скороминущість життя. Особливо виразно промовляє про це нагробок папи Олександра VII: скелет, що виглядає як «Темна Леді», пише на пергаменті вирок долі й відраховує час водяним годинником — клепсидрою. Це один з останніх творів Лоренцо Берніні, що складається, крім згаданого скелета, з чотирьох інших статуй. Вони оточують барельєф папи, уміщений в ніші, і представляють собою Справедливість, Правду, Розсудливість і Чистоту.
12.Балдахін над вівтарем нагадує… пологову залу.
29 червня 1963 року відбулась урочиста інавгурація монументального балдахіну над вівтарем св. Петра. Це ще один твір Берніні, спроєктований для увічнення місця поховання Князя апостолів. Для створення балдахіну бронзу везли з Венеції. До неї додали, після переплавки та відповідної обробки, бронзу з ґрат, які колись перегороджували доступ до римського Пантеону.
Під кожною з колон, які своєю формою нагадують про античний храм Соломона, розташовані вісім мармурових фризів. На них зображено, зокрема, герб Барберіні з геральдичними бджолами, символом роду папи Урбана VIII, ключі і митра папи. Стовпи колон на перший погляд виглядають однаковими, проте це враження — помилкове. Кожна з них — інакша, а якщо їх роздивлятися у напрямку проти годинникової стрілки, то помітна їхня тематична пов’язаність із циклом вагітності. Там можна побачити символічний момент зачаття, потім народження, і зрештою — обличчя немовляти.
13.Чи це справді гріб святого Петра?
Результати перших експертиз та археологічних досліджень, які папа Пій ХІІ (1939-1958) розпорядився провести в глибині ватиканської базиліки, оприлюднив 1968 року для широкого загалу папа св. Павло VI. Він оголосив світові одне з найбільш непересічних і водночас найбільш тривожних наукових відкриттів стосовно розташування гробу апостола і його останків — гробу того, кого Христос поставив бути скелею Його Церкви.
26 червня 1968 року папа св. Павло VI офіційно підтвердив автентичність реліквій, встановлену на підставі нових досліджень, що потребували багато праці, а також детальних аналізів, проведених під контролем численних експертів.
14.Що приховують чотири опори куполу?
Кожна з цих опор складається з невеликого балкону й ніші з постатями чотирьох святих: Вероніки, Андрія, Єлени і Лонгіна.
Можна сказати, що ці опори виконують функцію великих релікваріїв. Переказ каже, що в балконі св. Вероніки зберігається її хустка з зображенням Спасителя, яке відбилося на тканині, коли свята обтерла закривавлене обличчя Христа під час Хресної дороги.
У стовпі зі скульптурою св. Андрія нібито вмурована часточка реліквій цього апостола. У стовп св. Лонгіна нібито вкладено наконечник списа, яким цей святий, а тоді ще римський сотник на ім’я Касій Лонгін, командуючи загоном римських солдатів під час розіп’яття, пробив бік Христа. У стовпі св. Єлени натомість має бути часточка справжнього Хреста Господнього, який вона особисто привезла з Єрусалима.
15.Чи Cathedra Petri містить у собі дерев’яний трон апостола?
Видатному скульптору Лоренцо Берніні було ввірено виконання цієї монументальної композиції, що представляє трон (кафедру) св. Петра. Трон стоїть у пресвітерії, оточений чотирма колонами. У центрі — крісло з позолоченої бронзи, тоді як всередині в ньому — дерев’яний стілець. Ціла композиція оздоблена барельєфом, що представляє сцену «traditio clavium», тобто переказування Ісусом ключів святому Петру.
Трон підтримують чотири величезні скульптури, також бронзові, що представляють постати Отців Церкви: св. Августина і св. Амвросія з Західної Церкви, на першому плані, та св. Атанасія і св. Йоана Золотоустого зі Східної Церкви.
Довгий час люди вірили, що у спроєктованому Берніні троні насправді було сховане крісло, яким користувався св. Петро. Останні археологічні дослідження, однак, ставлять це під сумнів.
16.Святі вівтарі й твори мистецтва.
У велетенському домі Базиліки налічується 11 каплиць і 45 вівтарів. До найпопулярніших належать вівтар св. Петра, під балдахіном Берніні (ним послуговується виключно сам папа); каплиця св. Себастьяна, де спочиває тіло св. Йоана Павла ІІ; і вівтар св. Єроніма, до стіп якого складено останки св. Йоана ХХІІІ. Найчастіше відвідуваною, що цілком зрозуміло, є Каплиця Святого Хреста із П’єтою, автором якої є 24‑річний тоді і нікому ще не відомий Мікеланджело. П’єта — єдиний його твір, який він підписав своїм ім’ям.
17.Імператор і король вітають візитерів.
Обабіч входу до базиліки стоять два кінні пам’ятники, що вітають відвідувачів. Один, за проєктом Берніні, споруджений у пам’ять про імператора Константина Великого і через Scala Regia провадить до пишних зал ватиканського палацу. Другий пам’ятник представляє Карла Великого, якого папа Лев ІІІ коронував у цій базиліці.
18.Ватиканські гроти — цвинтар у підвалах базиліки.
Ватиканські гроти — це підземелля собору св. Петра, де розташовані поховання більшості римських пап. Реліквії св. Петра оточені багато оздобленими саркофагами 21 Намісника. Один мармуровий саркофаг, іще без жодних написів, прибув у гроти зовсім недавно і призначений для майбутнього померлого папи.
19.Купол, завершення якого не дочекався Мікеланджело.
Гігантський купол базиліки має 42 м в діаметрі. Його спроєктував Мікеланджело Буонаротті, який трудився над його спорудженням до самого кінця свого життя, однак зумів поставити його тільки до певної висоти. Його діло завершив Джаково делла Порта.
Купол стоїть на 16 парах колон, встановлених циліндрично. Їх розділяють величезні прямокутні вікна, через які всередину проникає світло. Купол має двошарову структуру: внутрішня виконує опорну функцію, а зовнішня є дахом собору.
У зведенні цього архітектурного шедевра, завершеного 1593 року, взяли участь восьмеро архітекторів. Це безсумнівно «царювання над Римом» — купол собору св. Петра видно з різних місць Вічного Міста. Римляни ласкаво-шанобливо іменують його er cupolone — «великий купол».
20.Колона одержимих.
Всередині храму також є музей, що зветься Скарбницею базиліки св. Петра. Там можна побачити меблі, шати і дорогоцінні твори образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва, пов’язані з історією Церкви. Один із таких творів — колона одержимих — привезли з Єрусалима за розпорядженням самого імператора.
Кажуть, що ця колона походить зі славетного Храму Соломона і що Ісус спирався об неї, коли навчав люд. Завдяки цьому колона набула надзвичайних властивостей, божественної сили, що спроможна звільняти одержимих від натиску злих духів, тому до неї часто вдавалися екзорцисти.
Переклад CREDO за: Марія Паола Дауд, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
