У Римі представлено книжку, що розглядає напруженість між прозорістю й таємницею у випадках розслідування справ, які стосуються злочинів зловживань сексуального характеру проти неповнолітніх.
Двоє священників — фахівці з канонічного права та комунікації, аналізують те, що непогамована прозорість може завдати шкоди також і постраждалим; але це не виправдовує тотальну секретність, пише Vatican News.
Яке місце для таємниці може бути в Церкві, що постановила бути якомога прозорішою, особливо в царині запобігання сексуальному насильству, зловживанню сумлінням та зловживанню владою? Дати розлогу відповідь на таке запитання старається книжка «Прозорість і таємниця в Католицькій Церкві», яку приготувала латиноамериканська Рада CEPROME (Міждисциплінарний дослідницький і навчальний центр захисту неповнолітніх). Її членів Папа Франциск прийняв 25 вересня 2023 р. на аудієнції в Апостольському палаці. Минулої суботи, 23 вересня, в Римі книжку представив кардинал Шон О’Меллі, голова Папської комісії у справах захисту неповнолітніх.
Текст вийшов з-під пера священників Жорді Пужоля та Роландо Монтеса де Оки, експертів у галузі комунікації та права, активних захисників жертв зловживань. «Як люди нашого часу і члени Церкви, ми б хотіли бачити більше прозорості в Церкві й кінець епохи абсурдних і непотрібних таємниць», — заявляють вони. У виданні представлено практичні аспекти, які можуть допомогти у розпізнаванні та інформуванні про випадки насильства — що робить книжку корисним посібником не лише для єпископів, а й для тих, хто керує комунікацією в дієцезії, чернечій спільноті, школі чи будь-якій іншій церковній структурі.
Необхідність розсудливості
Автори критично розглядають церковну таємницю, яка часто перешкоджає встановленню істини і справедливості для тих, хто зазнав насильства. Вони стверджують, що на комунікативному рівні таємниця не може бути поширеною практикою, — але нагадують, що належне використання таємниці захищає право на добру репутацію та приватність. Тому обидва експерти визнають: необхідно дотримуватися делікатного балансу, щоб не було ні надмірної прозорості, ні надмірної секретності у розгляді випадків зловживань у Церкві. «Це вправа в розсудливості. Зловживання є з обох сторін: є зловживання секретністю і є зловживання прозорістю з боку тих, хто хоче показати все в майже непристойному вигляді. Потрібно мати розсудливість у поводженні з цією інформацією, щоб розставити пріоритети таким чином, щоб у центрі була людина, а не, наприклад, політичний розрахунок», — підкреслив о. Пужоль під час презентації.
Важливий вимір прозорості
Кардинал Шон Патрик О’Меллі високо оцінив копітку працю авторів з упорядкування та роздумів. Він підкреслив, як чітко текст показує необхідність комунікації та правового мислення, що повинні іти пліч-о-пліч у боротьбі зі зловживаннями.
«Ми повинні усвідомлювати, що правда визволить нас, як каже Ісус. Ми повинні бути спільнотою, в якій не боїмося визнавати свої помилки, щоб виправитися. Тому прозорість є необхідною для того, щоби здобути й заслужити довіру людей», — сказав ієрарх.