Усього за чотири дні Папа Франциск відповів на листа, який до нього скерували чотири німецькі католички, серед яких — дві професорки теології.
Святіший Отець висловив своє глибоке занепокоєння тим, що діється в Церкві у Німеччині, та подальшими кроками німецького «синодального шляху».
«Я також поділяю це занепокоєння численними конкретними кроками, до яких нині вдається значна частина цієї помісної Церкви і які загрожують щораз більшим віддаленням від спільного шляху зі Вселенською Церквою», — написав Франциск в особистому листі до німецьких католичок. Про відповідь Папи повідомила щоденна газета Die Welt.
Папа критикує встановлення у Німеччині Синодальної комісії, яка має приготувати запровадження дорадчого та вирішального органу. Він зазначає, що у формі, викладеній у відповідному тексті резолюції, цей орган не узгоджується з сакраментальною структурою Католицької Церкви, а встановлювати його Апостольський Престол заборонив листом від 16 січня 2023 р. Цей офіційний лист від Ватикану Папа затвердив особисто.
Далі Франциск зазначає: «Замість шукати ‘спасіння’ у щораз то нових [адміністративних] тілах та безконечно обговорювати ті самі теми у певному егоцентризмі, у моєму ‘Листі до паломницького Божого люду в Німеччині’ [від 29 червня 2019 р. — Прим. КАІ] я хотів нагадати про потребу молитви, покути й адорації, а також запросити людей відкритися й вийти ‘назустріч нашим братам, зокрема тим, кого можна зустріти на порогах наших храмів, на вулицях, в ув’язненнях, у лікарнях, на площах і в містах’ (п. 8)».
Створена Синодальна комісія має підготувати встановлення Синодальної ради Німеччини. У цьому новому органі католицькі єпископи та миряни хочуть продовжувати консультації на тему влади, ролі жінок, сексуальної моральності та способу життя священників. Синодальна комісія розпочала роботу 10 листопада.
Особистий лист Франциска від 10 листопада є відповіддю на лист німецьких католичок від 6 листопада. У ньому дві теологині, Катаріна Вестерхорстманн і Маріанна Шлоссер, а також журналістка Доротея Шмідт і філософиня релігії Ганна-Барбара Ґерль-Фальковітц висловили турботу про єдність із Римом у світлі німецького процесу реформ, пропагованого так званим «Синодальним шляхом».
Усі чотири адресатки папського листа-відповіді були делегатками на Синодальному шляху, перш ніж відмовитися від своїх мандатів у лютому ц.р., незабаром перед початком п’ятого засідання. Тоді вони пояснили своє рішення тим, що Німецька Церква щораз більше відходить від Церкви Вселенської на своєму «синодальному шляху», який ставить від сумнів основоположне вчення Католицької Церкви.
Вестерхорстманн сказала журналістам «Die Welt»: «Ми були здивовані, що Папа відповів нам уже за кілька днів». Її вразив той факт, що лист Святішого Отця має ту саму дату, що й початок встановлення Синодального комітету. «На наш погляд, це не є випадковістю. Ми вдячні за чіткість слів Папи. Турбота про єдність стосується не тільки Німеччини, вона має величезне значення для всієї Вселенської Церкви у світі», — сказала Катаріна Вестерхорстманн.