Сьогодні розпочався Адвент. Хоча Церква передбачає, що цей період допоможе нам краще відчути радість Втілення, може статися так, що Різдво захопить нас зненацька.
Щоб цього не сталося, Церква дає нам пісні, знаки й символи, які допоможуть нам плідніше увійти у період Адвенту.
Ось три способи, за допомогою яких Церква навчає нас значенню цієї пори.
Адвентові гімни
Багато адвентових гімнів підкреслюють рух душі до того, що Папа Франциск у своїй проповіді 2014 року назвав «горизонтом надії». Жоден гімн не втілює цього краще, ніж «Veni, veni, Emmanuel» («Прийди, прийди, Еммануїл») з його обертонами очікування та скорботним докором сумління людини, полоненої гріхом.
Культивування надії та очікування також видно в таких адвентових гімнах, як «О, прийди, Божественний Месіє» та «Люди дивляться на схід».
Темрява, поєднана з надією на сповнення Божої обітниці, — тема, характерна для Адвенту, — звучить і у таких піснях, як іспанська колядка «Алепун». Її текст переносить віруючих у стан очікування разом із вагітною Пресвятою Дівою Марією, а ритм нагадує стукіт ослячих копит на рівнинах Ізраїля, дорогою до Віфлеєма.
Декор
Адвент — це період покаяння, позначений радістю і, у певному сенсі, маленьким постом. Ось чому кольори Адвенту — фіолетовий і рожевий, пов’язані з покаянням і Страстями Господніми, а також із радістю неділі Laetare наприкінці Великого посту. Але чи знаєте ви, що темно-фіолетовий колір Адвенту має синій відтінок, який символічно нагадує нам про марійний характер цього періоду?
Відсутність церковного декору також демонструє покутний характер Адвенту. За кілька тижнів до Різдва стримане використання музичних інструментів, відсутність квітів на вівтарі та дзвінкого й ангельського Gloria утворює своєрідну зумисну порожнечу. Ця порожнеча спочатку буде заповнена в урочистість Непорочного Зачаття, а згодом, у радісну неділю Gaudete, на вівтарі з’являться квіти — як перше вираження прийдешнього свята Різдва.
Спомини та урочистості
Адвент починається після урочистості Христа-Царя, — відлунням сили Христа, що приходить у славі, — а потім рухається вперед, до скромних початків таємниці Втілення.
Літургійний календар цього періоду відзначений дуже малою кількістю свят і споминів святих: протягом чотирьох тижнів їх лише п’ять, і більшість із них глибоко вкорінені у традиціях підготовки до Різдва у різних країнах.
Найвідоміший із цих п’яти — святий Миколай, щедрий єпископ, чиї дари надихають покоління на знання і дарування. Ще одна відома свята — Лючія, що, бажаючи приносити милосердя в’язням у катакомбах, носила свічки у своєму волоссі, щоби залишати руки вільними.
Церква також підкреслює важливість постаті Марії у період Адвенту, помістивши урочистий та святий день Її Непорочного Зачаття на самий початок літургійного року. У свято Божої Матері Ґваделупської 12 грудня Церква також вказує на те, що Бог вчинив у душі, сповненій благодаті, — це прообраз цілої таємниці Спасіння в одній душі.
Хоча існує й багато інших знаків і символів, які передають значення Адвенту, ці можуть допомогти вам, коли ви вступаєте у пору очікування, створюючи передчуття Різдва, щоб воно не заскочило вас зненацька.
Переклад CREDO за: Catholic News Agency