Папа Римський поки не планує відвідувати Україну; він хоче дочекатися моменту, коли його візит стане символом припинення війни. Про це ексклюзивному інтерв’ю Українському Радіо розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі Андрій Юраш.
«Щойно складуться обставини, він відвідає нашу державу. При тому важливою є спеціальна місія Папи Франциска стосовно України, яку він доручив кардиналові Маттео Дзуппі», — сказав п. Юраш. Дипломат також роз’яснив позицію Апостольської Столиці стосовно війни в Україні й запевнив, що за останній рік її риторика помітно еволюціонувала. А Святий Престол зосереджує свою діяльність на практичній допомозі українцям, зокрема, у поверненні українських дітей, «викрадених бандитами Росії та Білорусі». «Святий Престол бачить себе одним із ключових гравців саме в цій площині — в гуманітарному вирішенні проблематики військовополонених і дітей», — наголосив п. Юраш.
«Папа — фігура, яка об’єднує два начала: політика і Глави Церкви»
— Чому в нас постійно критикують позицію Папи Римського щодо широкомасштабної війни в Україні?
— З одного боку, тут треба бачити всі моменти, які визначають позицію Апостольської Столиці стосовно війни в Україні і всіх конфліктів такого типу. А з іншого боку — розуміти, чому саме такою є реакція українського суспільства, переважно негативна. Але, не вдаючись в усі нюанси, я би зразу дав загальну відповідь на Ваше запитання. Чому таке ставлення? — тому що до оцінки Папи, його позиції, його формулювань підходять абсолютно з тих самих критеріїв, як до будь-якого світового політика. Забуваючи, що Папа не тільки глава держави, не лише політик — хоча він є політиком і особою, яка дуже багато чого визначає в політичних розкладах, — але він ще й релігійний діяч. І, власне, з цих міркувань він може вдаватися до такої риторики, до таких однозначних визначень і формулювань, як це роблять окремі політики чи абсолютна більшість політиків, які чітко визначають війну в Україні і роблять це на рівні багатьох меседжів. Папа — фігура, яка об’єднує два начала: політика і Глави Церкви. Тому на будь-які його дефініції в суто політичній площині величезний вплив мають його світоглядні моменти, а також базові моменти релігійної доктрини. Відповідно, в балансуванні оцих підходів і формується позиція Понтифіка стосовно війни в Україні.
Ви на самому початку дуже чітко окреслили і змалювали головний, мабуть, зараз імідж Папи як людини, церковного діяча, політика, який, умовно кажучи, пригортає Україну. Це образ, який, на моє переконання, без жодних застережень, без жодних лапок, визначає позицію Святого Престолу стосовно війни в Україні. Однозначна підтримка і співпереживання, надання будь-якої можливої допомоги, зокрема і в лікуванні дітей, прихистку багатьох дорослих, які прибули зараз в Італію, рятуючись від війни. Ось один тільки приклад. Є ака відома на весь світ, одна з найбільш професійних лікарень Bambino Gesù (Дитятка Ісуса) — це дитяча лікарня, яка афілійована з Апостольською Столицею і підтримувана на кошти Папи. Від початку війни і до цього часу вже понад 2 тисячі дітей безкоштовно пролікувалися в цій лікарні. Це практична підтримка надання допомоги дітям, які цього потребують.
Наше посольство звернулося до Апостольської Столиці минулого літа з проханням допомогти оздоровити українських дітей із багатодітних сімей, із прифронтової зони. Оскільки Апостольська Столиця не має своїх можливостей і засобів для цього, то вона звернулася до Конференції католицьких єпископів Італії, керівником якої є кардинал Маттео Дзуппі, спеціальний представник Папи. І цього літа Єпископська конференція Італії абсолютно безкоштовно оздоровила в різних регіонах країни понад 700 українських дітей. І це настільки зворушило католицьке духовенство тут (у Ватикані — ред.), що вже після цього першого досвіду спілкування та опіки над реально потребуючими українськими дітьми, вони зараз безпосередньо звертаються до нас. І ми в процесі переконання української сторони, щоб укласти спеціальний договір між Україною та італійським Карітасом або Конференцією католицьких єпископів Італії, щоби вже на постійній основі наступного року українські діти могли отримати цей унікальний досвід.
«Мученицька Україна»
— Позиція Ватикану на початку широкомасштабного вторгнення і зараз. Вона змінилася чи ні?
— Такі моменти більше стосувалися минулого року. В цьому році була ситуація, пов’язана з онлайн-зустріччю Папи з російською молоддю, де пролунали слова, які дуже болісно відгукнулися в Україні. І я прекрасно це розумію. Реакція МЗС була блискавичною. Бо однозначно, що українське суспільство потребує чіткої, категоричної підтримки і відповіді з одночасним засудженням агресора.
Папа намагається шукати моделі вербальні, в тому числі, щоби вплинути на ситуацію і мотивувати агресора, якого він прекрасно розуміє, знає, і якого він також дуже часто називав саме як агресора. Наприклад, торік він визначив патріарха Кіріла як «вівтарного хлопчика Путіна», що ледь не призвело до розриву відносин між російською церквою і Ватиканом. Тому лексика і ставлення Апостольської Столиці і Папи не вимірюється в одній площині, яка має суперечливе сприйняття в українському контексті. Є абсолютно протилежні моменти. Вони показують реальну сутність того, як Папа Франциск — доволі літня людина, з усталеними переконаннями, з відповідним багажем, — однозначно намагається реагувати на цю найстрашнішу війну, яку ми маємо в Європі з часів Другої світової.
Варто також згадати і про певні формальні речі. Кожного тижня (щонеділі і щосереди) Папа обов’язково згадує Україну. При кожній нагоді. Мені здається, що жоден світовий лідер стільки не згадав Україну і не нагадав усім про потребу підтримувати стражденну Україну. Папа навіть змоделював термін «мученицька Україна» — це фраза, з якою він кожного разу, закінчуючи промову, просить не забувати про нашу державу.
Читайте також:
Папа Франциск тричі просив Путіна відкрити гуманітарний коридор до Маріуполя, — Il Messaggero
Папа хоче дочекатися моменту, коли його візит стане символом припинення війни
— Чи входять відвідини України в найближчі плани Папи Римського?
— Поки що Папа не планує відвідувати Україну. Особисто мені він сказав, що хоче дочекатися моменту, коли його візит стане символом припинення війни. Оскільки зараз він не бачить можливості реалізувати це завдання, то хоче його відкласти. Але за кожної нагоди декларує, що щойно складуться обставини — він відвідає нашу державу. При цьому важливою є спеціальна місія Папи Франциска стосовно України, яку він доручив кардиналу Маттео Дзуппі. І я можу засвідчити винятково жертовну, унікальну позицію цього ієрарха, глави Конференції католицьких єпископів Італії, який мав одну систему поглядів і позицій до поїздки в Україну, і як він почав говорити після відвідин України. До поїздки він говорив про мир абстрактно, як про універсальну християнську цінність, яка не була наповнена конкретним змістом. А коли він повернувся, то жодного разу не говорив про мир без слова «справедливий мир», який влаштує українську сторону. Це дуже потужно.
— Чого очікувати українцям, враховуючи, що візит Папи Римського в Україну найближчим часом не планується?
— Очікувати треба посилення позиції, яка буде однозначно зорієнтована на усвідомлення і донесення реалій української трагедії до інших світових лідерів і держав. Крім того, Святий Престол дуже хоче і бачить свою залученість до повернення українських дітей в Україну, викрадених бандитами Росії та Білорусі. А також військовополонених. Як приклад, кілька тижнів тому було звільнено українського юнака, 17‑річного мешканця Маріуполя, який виявив бажання повернутися. Вся ця операція була успішно завершена за безпосереднього сприяння Апостольської Столиці. Апостольський нунцій у Москві з ним зв’язався, працівник нунціатури його супроводжував, купував квитки, і так цей хлопчик зміг повернутися на батьківщину. Це також площина, якою не можна нехтувати, яка є винятково важливою для України.
«Святий Престол бачить себе одним із ключових гравців у гуманітарному вирішенні проблематики військовополонених і дітей»
— Чи може Папа впливати на обмін військовополоненими, який зараз уповільнився не з вини української сторони? Це можливо чи ні?
— Так, ще з весни минулого року Апостольська Столиця завжди була готова. Я знаю, що було багато безпосередніх звернень зі сторони Святого Престолу до багатьох країн у мотивуванні їх залучатися до процесу повернення військовополонених. Папа приймав кількох дружин військовополонених, передавав папери, списки йому надавав і я особисто, і українська сторона. Тому я знаю, що вся енергія і можливості були використані для позитивних вирішень. Не завжди ця діяльність є публічною; але вона однозначно відбувається. І Святий Престол бачить себе одним із ключових гравців саме в цій площині — в гуманітарному вирішенні проблематики військовополонених і дітей.
— Послом РФ у Ватикані зараз є Іван Солтановський. Що він може доносити Папі Франциску? І що взагалі представник країни-агресорки робить у Ватикані?
— Суто формально Росія вже кілька століть має історію дипломатичних відносин з Апостольською Столицею. Минулого року ми святкували 30 років відновлення взаємних відносин України і Апостольської Столиці. Натомість Росія має XVIII-XIX сторіччя, коли це були повносилі відносини між тоді Російською імперією і Папською державою. Тому тут досить велика історія. Стосовно Івана Солтановського, то я ніколи не мав змоги його слухати. Ми намагаємося говорити при кожній нагоді. Нещодавно відбувся брифінг секретаря міждержавних відносин Апостольської Столиці, але росіяни навіть не прийшли на це засідання. Я двічі виступав, сподівався почути якусь позицію росії; але вони уникають прямих зустрічей. Вони розуміють, що майже весь дипломатичний корпус їх ігнорує. Про що він говорить із Папою, я так само не знаю, бо це їхнє особисте спілкування. І якщо після цього виходять пресрелізи, то вони надзвичайно короткі, буквально кілька фраз абсолютно про формальні речі.
— Чи цікавиться Папа релігійною ситуацією в Україні та нашою боротьбою з московською церквою?
— Однозначно стежить. Коли почалися спровоковані російською пропагандою маніпуляції про те, що Україна, мовляв, когось переслідує, порушує права людини, то Папі змоделювали певні меседжі й він пробував поцікавитися. Ми кілька разів надавали детальні роз’яснення з соціологічними даними і викладками. Після цього жодних офіційних заяв із боку Апостольської Столиці стосовно «стурбованості» в цьому контексті немає. Ми постійно інформуємо і пояснюємо, що жодним чином не йдеться про порушення прав. Може, йдеться про усунення реально ідеологічного союзника війни, тобто структури, яка фактично є антихристиянською за своєю суттю. До речі, Папа двічі переглядав документальний фільм американського режисера Євгена Афінеєвського «Свобода у вогні». Дві години він триває, і двічі Папа дивився всі жахи війни. Тобто він прекрасно це знає.
— Як у Ватикані готуються до Різдва і взагалі до новорічних свят?
— Минулого тижня було відкрито виставка вертепів. Це вдруге. Це так звані «100 вертепів» у Ватикані, на площі св. Петра. Минулого року Україна була головним представником і донатором цієї виставки. Ми виставляли три вертепи. Один із Києва, великий, який відкривав цю виставку. Один — так званий Маріупольський, де було показано вертеп у підземеллях «Азовсталі». І ще був третій вертеп, зроблений українцями. Цього року ми також присутні, ми виставили два вертепи, і вони знову стали знаковими.
фінансово.
Щиро дякуємо!
