«У разі конфлікту потрібно примиритися з ближнім, із яким ти посварений, ще до заходу сонця», — каже одне з правил святого Бенедикта Нурсійського.
Хоча цей принцип походить із 530 року нашої ери, сучасні наукові дослідження його підтверджують.
Чи ви закінчуєте свій день у згоді та єдності з вашими ближніми? Святий Бенедикт писав про значущість такої практики вже за 15 століть до нас. А наша наука сьогодні підтверджує його правоту.
Якщо ви ляжете спати у гніві — сварка розтягнеться на наступний день, через що триватиме довше, ніж потрібно. Це поширене переконання набуло підтвердження у науковців, які довели, що сон сприяє закріпленню негативних емоцій у мозку.
Святий Бенедикт із Нурсії, батько споглядального монашого життя, пояснив це глибоко і повчально. Коли він у 529 році нашої ери почав закладати монастирі в Італії (зокрема, в Суб’яко та на Монте Кассіоно), особливу увагу він звернув на те, що монахам бракує спільних зобов’язувальних правил, а вони ж є необхідними для провадження здорового монастирського життя.
Статут св. Бенедикта
Отож близько 530 року він постановив написати Регулу («Правила». Ми це звемо Статутом або Уставом. — Прим. пер.), яка би допомогла спрямувати його учнів на такий спосіб переживання духовності, який був би близький також і йому самому. В довгому списку духовних порад знайшлася, серед інших, і ця: «У разі конфлікту належить помиритися з ближнім, із яким я посварився, до заходу сонця». На думку святого, жест дарування, а також прийняття чийогось пробачення допомагає оновити стосунки і вчить, як любити й бути любленим.
Як у кожному житті, також і в монастирському теж трапляються сварки, непорозуміння, зіткнення, розчарування… В цьому контексті поради, написані св. Бенедиктом, є позачасовими й універсальними.
Ось вони:
«Не ставте нічого вище за любов до Христа».
«Не приховуйте образу».
«Ніколи не втрачайте надію на Боже милосердя».
«До заходу сонця примирися з ближнім, із яким сперечався».
Цю останню зі згаданих пораду св. Бенедикта часто використовує Папа Франциск. Ще 10 років тому, 24 січня 2014 року, він сказав: «Нехай ваш день не закінчується без примирення, без діалогу, який інколи може бути простим жестом, таким як прощання ‘до побачення, до завтра’».
Живи кожним днем так, наче він — останній
Прощення ні для кого не є легким, якраз навпаки: нерідко воно понад наші сили. Щоби знайти в собі силу простягнути до когось руку примирення, св. Бенедикт радить «щодня мати перед очима смерть». Усвідомлення кінця земного паломництва допомагає віднайти у житті щастя, бо немовби змушує зосередитися на тому, що найважливіше, — тобто на перспективі переходу до вічності. Святий монах згадував про це вже на початку своєї Регули:
«‘Що то за людина, яка прагне життя і прагне побачити дні щасливі?’ Якщо, чуючи ці слова, ти відповіси ‘я’, — Бог прагне тобі сказати: ‘Якщо хочеш мати справжнє і вічне життя — стримуй свій язик від зла’».
Піти за порадою св. Бенедикта, жити так, немовби кожний день був нашим останнім, відкриває серце на невимовну солодкість любові, яка дає сили долати шляхи Божих заповідей.
Як вказує св. Бенедикт, захід сонця символізує перехід зі смерті й темряви до воскресіння Христа. «Бажання життя вічного з найбільшою духовною ревністю» означає для нього невпинне скеровування уваги на остаточну мету. Усвідомлення кінця допомагає черпати з життя повними пригорщами і зосереджуватися тільки на тому, що найважливіше.
Простити: що це, власне, означає?
Згідно з думкою іншого священника, о. Анрі Каффареля, прощення означає «подерти аркуш, на якому записано провину і борг ближнього». Це пов’язується з цілковитою зміною способу сприйняття іншої людини, з умінням дивитися на нього з любов’ю.
Пробачити — це (з допомогою Христа, який дарував провини своїм мучителям) знайти в собі силу щиро сказати ближньому слова любові та вдячності.
Переклад CREDO за: Мажена Дауд, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
