Папа Григорій XVI (Бартоломео Альберто Каппеллярі), 254‑й Єпископ Рима, на Престолі Петра сидів у 1831-1846 роках. Він належав до камальдулів (Згромадження камедулів Ордену св. Бенедикта); довгі роки провів у монастирі Сан Мікеле ін Ізола, неподалік Мурано. Як монах, прийняв ім’я Мауро.
Камальдули, як і бенедиктинці, надавали великого значення примонастирським аптекам. Найвідоміша з них досі діє при пустельні та монастирі в Камальдолі (Центральна Італія, неподалік Ареццо), що був заснований у 1024-1025 роках самим святим Ромуальдом.
Його послідовники були монахами-дослідниками природи й охоронцями лісу. Протягом цілих століть вони укладали каталоги флони й фауни територій, на яких мешкали. Особливо ж вони стали глибокими знавцями лікувальних властивостей трав. Монахи готували лікувальні еліксири, які служили не тільки братам у монастирі, але й паломникам, яких приймали у так званих ospitali — найперша в нашій історії форма лікарень.
Папа-камальдул дуже хотів заснувати аптеку також у Ватикані, але це вдалося зробити тільки його наступникові, Пію ІХ. Тодішній Державний секретар Ватикану, кардинал Джакомо Антонеллі, 1874 року звернувся до брата Євсевія Людовика Фронмена, який керував аптекою лікарні св. Йоана Божого на острові Тибр, щоби той зайнявся постачанням ліків кардиналам і папі.
Варто нагадати, що в ті роки папа не покидав стін Ватикану, бо війська Італії, яка переживала період державного єднання, 20 вересня 1870 року здобули Рим і проголосили його столицею нової держави (завоювавши Папську область, яка доти була самостійною). Пій ІХ не бажав визнати це рішення і оголосив себе в’язнем Ватикану.
Спершу аптека була просто амбулаторією, і тільки з 1892 року вона запрацювала «на повну потужність». 1917 року аптеку перемістили ближче до Дверей св. Анни — головного входу у Ватикан. Вона набула великої популярності, бо там можна було знайти ліки, яких не було в Римі.
Після підписання Латеранських угод 1929 року, на підставі яких виникла Держава-Місто Ватикан, аптеку перенесли туди, де вона є і понині: до Бельведерського палацу, за будинком Пошти Ватикану.
І так само понині ватиканською аптекою керують духовні сини св. Йоана Божого. Її директор – брат Томас Бініш Муласкал, боніфратр-індієць, коротку розмову з яким ми пропонуємо.
Читайте також:
Ватиканська аптека — майже 150 років служіння. «Це виконання заповіді любити ближнього»
— Якими були найважливіші події в довгій історії Ватиканської аптеки?
— Протягом 150 років існування нашої аптеки ми мали багато важливих моментів, починаючи з моменту відкриття — 4 травня 1874 року, коли Госпітальний Орден Лицарів св. Йоана Божого, відповідаючи на прохання Пія ІХ, її відкрив.
Особливим часом нашої діяльності був Другий Ватиканський Собор. Тоді щоранку, перед відкриттям засідань, аптеку заповнювали єпископи всіх народів, купуючи ліки. Їх обслуговувала невелика група богопосвячених, які вислуховували прохання владик різними мовами. Також в аптеці перебували дві черниці-медсестри та діяв пункт першої медичної допомоги.
За всі ці роки ми провели вже багато ремонтів: у 1930‑му, 1964, 1987 роках, аж до останнього, що був найтривалішим і водночас найважливішим. Він розпочався 2017 року ремонтом складу, потім — косметичного відділу (2019), а від 2020 до 2023 року ремонтували відділ продажу ліків. А ще ми відкрили стенди з продукцією Ватиканської аптеки на території Ватиканських музеїв.
За ці останні 10 років ми модернізували аптеку: маємо роботизований склад, свій сайт, торговельний логотип марки Farmacia Vaticana та нові лінії косметики, парфумів і кремів.
Я би також хотів згадати про час пандемії Covid‑19, коли роль аптеки стала дуже важливою: забезпечувати санітарно-гігієнічними засобами весь Ватикан, керувати пожертвами для цілої Церкви і займатися поширенням вакцин.
Окрім праці в аптеці, боніфратри нашої спільноти надають медичний догляд за різних важливих нагод. Наприклад — під час конклаву в березні 2013‑го року, а також у монастирі Mater Ecclesiae, опікуючись вислуженим папою Бенедиктом XVI.
— Нині в Римі повно аптек, а люди все одно приходять до Ватиканської. Чому це так і чим ваша аптека відрізняється від інших?
— Те, що відрізняє нашу аптеку, — це, безсумнівно, історія та причина її виникнення. Ватиканська аптека — виняткова, бо вона зродилася, щоб мати служебну роль, а не бути комерційною фірмою.
Переходячи до аспекту більш технічного — тим, що вирізняє нашу аптеку (окрім місця, де вона розташована), є її структура та організація. Складно знайти аптеку з так організованою структурою і такими кадрами. Працюють не тільки брати-боніфратри; їм допомагають 70 співпрацівників-мирян.
Але велике значення має також асортимент нашої продукції. Бо у Ватиканській аптеці можна знайти продукцію, вироблену в різних країнах світу, включно з тим, чого не купиш в Італії.
— Як впливає на функціонування аптеки та її стосунки з клієнтами той факт, що нею керують монахи?
— Наша аптека відрізняється від інших не лише тим, що вона перебуває у безпосередньому служінні Папи та Римській курії, але й тим, що вона покликана до служіння «з додатком любові». Наші послуги, окрім продажу ліків, мають відзначатися турботою про найслабших та хворих. І це — наша позиція не лише стосовно працівників та мешканців Ватикану, але також для людей ззовні, що шукають у нас ліків, які тяжко знайти деінде.
фінансово.
Щиро дякуємо!
