Протягом історії Католицької Церкви багато святих і блаженних описували, що таке пекло, і навіть куди саме потраплять «погані християни», ґрунтуючись на видіннях і посланнях, отриманих ними протягом життя.
Структура пекла
Свята Тереза Авільська, Вчителька Церкви, у своїй «Автобіографії» розповідала, що коли Господь показав їй пекло, їй здалося, що вона перебуває «у вході, який здавався дуже довгим, вузьким провулком, схожим на низьку, темну і вузьку піч: підлога нагадувала болото з чумним запахом».
Свята Франциска Римська теж була при вході у пекло. За свідченням її сповідника, отця Хуана Маттіотті, вона бачила «надзвичайно велику і жахливу прірву». Крім того, там була табличка з попередженням: «Це пекло, де немає ні спокою, ні розради, ні надії».
Згідно з розповіддю блаженної Анни Катерини Еммеріх, пекло, яке вона бачила, мало форму «величезної темної будівлі, освітленої металевим світлом». Еммеріх казала, що там був вхід із «великими чорними дверима з замками та засувами». Але ангели повалили їх, і вороги вклонилися Христу, коли Він зійшов у пекло. За її словами, у пеклі є в’язниці, печери, пустелі та озера, які викликають «огиду і жах». Свята Фаустина Ковальська теж казала, що у пеклі «є печери і ями для тортур, де кожен вид страждання відрізняється від інших».
Бог Отець про пекельні муки
Деякі святі мали особливий досвід — до них промовляв особисто Бог Отець. Так, свята Катерина Сієнська, Вчителька Церкви, у своїй праці «Діалог» пише, що Предвічний Отець показав їй чотири головні пекельні муки, від яких походять усі інші страждання.
За словами святої, Бог Отець сказав, що перша мука — це те, що засуджені душі позбавлені Його самого. Це завдає їм такого болю, що вони воліли би вогню і жорстоких страждань, тільки би мати змогу Його бачити. Це страждання активізує другу муку, яка є болем хробака сумління, бо душі усвідомлюють, що не можуть бути з Ним через власну провину.
Третя мука — це видіння демонів, бо «бачачи їх, вони краще пізнають себе, тобто усвідомлюють, що через свою провину заслуговують на них», — відкрив їй Предвічний Отець. Крім того, у демонах ці душі бачать самих себе у настільки жахливій подобі, «що людське серце не може собі цього уявити».
Четверта мука — вогонь. Бог Отець сказав святій Катерині, що душа нематеріальна і незнищенна, але Він у своїй божественній справедливості «дозволив їй горіти у стражданнях, щоб вогонь завдавав їй болю, але не нищив». Потім Він наголосив, що вогонь змушує душу страждати у великих муках, у різних формах та у залежності від розмаїття гріхів і тяжкості провини.
Місце для «поганих християн»
У «Золотій легенді» блаженного Сантьяґо де ла Вораґіне говориться, що одного разу святий Макарій Абат, великий борець із демонами, знайшов череп. Помолившись Богу, святий запитав, кому належить череп і де зараз душа цієї людини.
Череп відповів, що він належить язичнику, і що його душа перебуває на дні пекла. Тоді абат запитав, чиї душі перебувають нижче за його. Череп сказав, що на самісінькому дні пекла страждають душі «поганих християн», тому що «протягом свого життя вони зневажливо ставилися до Крові Христа, якою були відкуплені».
Як допомогти грішникам уникнути пекла
13 липня 1917 року Богородиця об’явилася трьом дітям у Фатімі. Вона закликала «складати жертви за грішників і часто повторювати, особливо під час жертви: О Ісусе, це з любові до Тебе, заради навернення грішників і для відшкодування кривд, вчинених проти Непорочного Серця Марії».
Далі діти побачили видіння пекла. То було море вогню, у який були занурені демони, схожі на страшних невідомих тварин, й прокляті душі людей, схожі на розжарене вугілля. Звідусюди летіли іскри, було чути крики і стогони болю й відчаю, які жахали дітей і змушували тремтіти від страху.
Згодом Лусія згадувала: «Налякані, ми поглянули на Нашу Пані, яка сказала нам так ласкаво і сумно: “Ви бачили пекло, куди йдуть душі бідних грішників. Щоб спасти їх, Бог бажає поширити світом вшанування Мого Непорочного Серця. Якщо те, що я вам кажу, буде виконане, багато душ спасеться і настане мир”».
Після цього Богородиця сказала дітям: «Коли будете молитися Розарій, промовляйте після кожної таємниці: О мій Ісусе, прости нам гріхи наші, врятуй від вогню пекельного і приведи на небо всі душі, а особливо ті, що найбільше потребують Твого милосердя».
Пізніше Гіацинта розповідала, що більшість душ потрапляють у пекло «через гріхи плоті».
Читайте також: Як змінювався образ сатани і його посіпак у мистецтві: від давнини до наших днів
фінансово.
Щиро дякуємо!
