У світлі дослідження сексуальних зловживань у протестантському середовищі, оприлюдненого у Німеччині, група католиків-мирян поставила під сумнів постійний наратив «синодального шляху», який приписує причини систематичних зловживань суто католицьким факторам.
Як повідомляє CNA, дослідники ідентифікували 2174 особи, що пережили сексуальне насильство у Євангелічній церкві Німеччини з 1946 року, та 1259 обвинувачених у насильстві. Висновки цього дослідження різко контрастують із твердженнями про «гаданий характерний католицький вимір сексуального насильства», заявила група мирян «Neuer Anfang», що критикує «синодальний шлях».
Німецький «синодальний шлях», представники якого у березні 2023 року проголосували за жіночі свячення, перегляд целібату і схвалення трансґендерної ідеології, пов’язали свої висновки з дослідженнями щодо сексуального насильства з боку священнослужителів Католицької Церкви у Німеччині. Однак, як твердить «Neuer Anfang», критики постійно оскаржують наявність такого взаємозв’язку; цієї ж думки дотримується відомий медичний експерт.
«Причини насильства не пов’язані з конфесіями»
Отець Ганс Цолльнер, експерт із питань сексуальних зловживань, сказав: «Немає однопричинного зв’язку між певними церковними структурами і насильством; усе набагато складніше».
До 2023 року Цолльнер був членом Папської комісії з захисту дітей, а також очолював Інститут антропології Папського Григоріанського університету.
«Безумовно, варто подумати про те, що сприяло сексуальному насильству у Католицькій Церкві і як це змінити, — сказав він. — Однак, надто недалекоглядно думати, що одружене священство або більша кількість жінок у керівництві Церкви саме собою допоможе запобігти насильству».
«Neuer Anfang» наголошує на системних причинах сексуального насильства, які виходять за межі конфесій, таких як дисбаланс влади, нечіткі рольові моделі та потенціал для маніпулювання в асиметричних стосунках.
«Ці структурні чинники, які сприяють зловживанням, не унікальні для Католицької Церкви чи якоїсь окремої деномінації. Вони є міжінституційними, та поширеними скрізь, де є діти і молодь — у церквах усіх конфесій, а також у спортивних і навчальних закладах».
Демократія і синодальність
Німецькі єпископи обговорюватимуть Синодальний шлях на своїй наступній пленарній асамблеї в Аугсбурзі 19–22 лютого. Очікується, що ця зустріч стане критичним моментом, оскільки єпископи голосуватимуть у комітеті з метою створення постійної Синодальної ради для нагляду за Церквою в Німеччині — незважаючи на заборону Ватикану.
Напередодні зібрання єпископ Ґеорґ Бетцінґ з Лімбурга, голова Конференції єпископів Німеччини, написав, що Церква повинна «шукати відповідні формати зустрічей і процедури участі», які «дозволятимуть якомога більшій кількості людей бути серйозно залученими до консультацій і рішень».
У цьому контексті, пише Бетцінґ, сучасна демократія з її визнанням людської гідності та розподілом влади, держави загального добробуту та верховенством права не повинна «викликати страхи у Церкві».
фінансово.
Щиро дякуємо!
