Культура

21 лютого — День рідної мови

21 Лютого 2024, 15:11 648

Міжнародний день рідної мови відзначають уже 24 роки — з кінця минулого тисячоліття, ювілейного 2000‑го року.

«Підтримка мовного та культурного різноманіття й багатомовності» була оголошена на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 1999 року в Парижі. На планеті Земля налічується близько 6 тисяч мов, і майже половині з них загрожує зникнення.

Українській мові загрожує на сьогодні не так зникнення, як спотворення. У контексті визвольної боротьби, яку Україна веде проти агресивного й аморального загарбника — росії, варто звернути увагу на те, як багато російських мовних конструкцій, зворотів та слів проникли в нашу мову. Нерідко — просто через звичку «думати російською», яка є одним із проявів «русского міра».

Тому звернімо увагу хоч на кілька найпоширеніших кальок, які сильно засмічують мову сучасних українців, поширюючись зокрема завдяки телебаченню.

 

 

 

 

 

 

 

Калькою (фр. сalque — «копія») називається слово (чи вислів), утворене за зразком чужомовного шляхом його покомпонентного перекладу засобами рідної мови: вогнегасник —рос. «огнетушитель», вантажообіг — рос. «грузооборот», колгосп» — рос. «колхоз», займенник — лат. «pronomen», півострів — нім. «die Halbinsel». Тобто калькування чужого відбувається тоді, коли немає свого.

Є ще й напівкальки — наприклад, телебачення («теле» з гр. «tele» — «далеко») «Телевізія» це двокомпонентне слово, грецьке «далеко» і латинське «бачити», натомість у нас воно стало «наполовину запозиченим». Але це нормативні слова.

У ситуації українсько-російської двомовності сильною вадою стало поширення в українському мовленні ненормативно калькованих слів та висловів. Ці, так би мовити, кальки-каліки — бездумно-механічно скопійовані російські слова та конструкції, за наявності своїх, — тобто потреби в їхньому творенні немає жодної.

 

Приклад:

Слідуючий, послідуючий (<рос. «следующий», «последующий»). Таких слів у нашій мові немає. Але його вживають замість слів: 1) такий: «Експерт дійшов слідуючого висновку» (правильно — «такого»); 2) наступний: «Парламент розглянув слідуючу, 18‑ту поправку» (правильно — «наступну»); 3) подальший: «Слідуючі (варіант: послідуючі) дії правоохоронців зруйнували їхній позитивний імідж, створений у ЗМІ» (правильно — «подальші»).

До речі, запам’ятаймо, що слово наступний означає «який настає, наступає, розташовується або з’являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось // Який має відбутися”. Буває так, що це слово використовують там, де без нього можна обійтися (воно елементарно зайве): «Президент заявив наступне» — «Президент заявив». 

За матеріалами: СОМА, Український інтерес

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity