21 лютого — День рідної мови

Міжнародний день рідної мови відзначають уже 24 роки — з кінця минулого тисячоліття, ювілейного 2000‑го року.

«Підтримка мовного та культурного різноманіття й багатомовності» була оголошена на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 1999 року в Парижі. На планеті Земля налічується близько 6 тисяч мов, і майже половині з них загрожує зникнення.

Українській мові загрожує на сьогодні не так зникнення, як спотворення. У контексті визвольної боротьби, яку Україна веде проти агресивного й аморального загарбника — росії, варто звернути увагу на те, як багато російських мовних конструкцій, зворотів та слів проникли в нашу мову. Нерідко — просто через звичку «думати російською», яка є одним із проявів «русского міра».

Тому звернімо увагу хоч на кілька найпоширеніших кальок, які сильно засмічують мову сучасних українців, поширюючись зокрема завдяки телебаченню.

Калькою (фр. сalque — «копія») називається слово (чи вислів), утворене за зразком чужомовного шляхом його покомпонентного перекладу засобами рідної мови: вогнегасник —рос. «огнетушитель», вантажообіг — рос. «грузооборот», колгосп» — рос. «колхоз», займенник — лат. «pronomen», півострів — нім. «die Halbinsel». Тобто калькування чужого відбувається тоді, коли немає свого.

Є ще й напівкальки — наприклад, телебачення («теле» з гр. «tele» — «далеко») «Телевізія» це двокомпонентне слово, грецьке «далеко» і латинське «бачити», натомість у нас воно стало «наполовину запозиченим». Але це нормативні слова.

У ситуації українсько-російської двомовності сильною вадою стало поширення в українському мовленні ненормативно калькованих слів та висловів. Ці, так би мовити, кальки-каліки — бездумно-механічно скопійовані російські слова та конструкції, за наявності своїх, — тобто потреби в їхньому творенні немає жодної.

Приклад:

Слідуючий, послідуючий (<рос. «следующий», «последующий»). Таких слів у нашій мові немає. Але його вживають замість слів: 1) такий: «Експерт дійшов слідуючого висновку» (правильно — «такого»); 2) наступний: «Парламент розглянув слідуючу, 18‑ту поправку» (правильно — «наступну»); 3) подальший: «Слідуючі (варіант: послідуючі) дії правоохоронців зруйнували їхній позитивний імідж, створений у ЗМІ» (правильно — «подальші»).

До речі, запам’ятаймо, що слово наступний означає «який настає, наступає, розташовується або з’являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось // Який має відбутися”. Буває так, що це слово використовують там, де без нього можна обійтися (воно елементарно зайве): «Президент заявив наступне» — «Президент заявив». 

За матеріалами: СОМА, Український інтерес