У травні 2024 року з ініціативи Папи Франциска Церква відзначатиме перший Всесвітній день дітей. У суботу, 2 березня, у Ватикані оприлюднено його послання з цієї нагоди — пише Vatican News.
Дорогі діти!
Наближається ваш перший Всесвітній день: він відзначатиметься в Римі 25-26 травня цього року. Саме тому я вирішив надіслати вам послання. Я радий, що ви його отримаєте, і дякую всім, хто працюватиме над тим, щоб доставити його до вас.
Скеровую його насамперед особисто до кожного, дорога дитино, бо «ти цінна» в Божих очах (Іс 43,4), як навчає Біблія і як не раз показав Ісус. Водночас я скеровую це послання до всіх, бо всі ви важливі, й тому що разом, близькі та далекі, ви виявляєте прагнення кожного з нас зростати та оновлюватися. Ви нагадуєте нам, що всі ми — діти і брати й сестри, і що ніхто не може існувати без того, щоб хтось привів його у світ, ані зростати, не маючи інших, кому дарувати любов і від кого любов отримувати (пор.енцикліка Fratelli tutti, 95).
Тож усі ви, діти, радість ваших батьків і ваших родин, є також радістю людства та Церкви, де кожен з вас — немов ланка в дуже довгому ланцюгу, який тягнеться з минулого в майбутнє і охоплює всю землю. Саме тому я раджу вам завжди уважно слухати розповіді дорослих: ваших мам, татів, бабусь і дідусів, прабабусь і прадідусів! І водночас не забувати про тих з вас, ще таких малих, хто вже бореться з хворобами та труднощами, в лікарні чи вдома; про тих, хто постраждав від війни та насильства; про тих, хто терпить від голоду та спраги; про тих, хто живе на вулиці; про тих, хто примушений бути солдатом чи втікати як біженець; розлучений з батьками; про тих, хто не може ходити до школи; про тих, хто стає жертвою злочинних угрупувань, наркоманії чи інших форм поневолення, зловживань. Словом, усіх тих дітей, у яких і сьогодні жорстоко крадуть дитинство. Прислухайтеся до них, ба більше, прислухаймося до них, бо у своєму стражданні вони говорять нам про дійсність з очима, очищеними сльозами, і з тим наполегливим прагненням добра, яке народжується в серці тих, хто справді бачив, наскільки потворним є зло.
Мої маленькі друзі, щоб оновити себе і світ, недостатньо, щоб ми були разом одні з одними: необхідно, щоб ми перебували в єдності з Ісусом. Від Нього ми отримуємо багато відваги: Він завжди поруч, Його Дух іде переду нами і супроводжує нас на дорогах світу. Ісус каже нам: «Ось, Я творю все нове» (Одкр 21,5) — саме ці слова я обрав темою вашого першого Всесвітнього дня. Ці слова заохочують нас ставати спритними як діти у тому, щоб схоплювати новизну, яку Святий Дух пробуджує в нас і навколо нас. З Ісусом ми можемо мріяти про нове людство і дбати про суспільство, яке буде більш братерським та уважним до нашого спільного дому, починаючи з простих речей, як-от вітатися з іншими, просити дозволу, вибачатися, казати «дякую». Світ перемінюється насамперед через малі справи, коли ми не соромимося робити лише маленькі кроки. Навпаки, наша незначність нагадує нам, що ми вразливі й потребуємо один одного, як члени одного тіла (пор. Рим 12,5; 1 Кор 12,26).
І ще щось. Насправді, дорогі діти, самотніі ми навіть не можемо бути щасливими, бо радість зростає мірою того, як ми нею ділимося: вона народжується із вдячності за дари, які ми отримали і якими ми, своєю чергою, ділимося з іншими. Коли ж отримане ми залишаємо тільки для себе, а то і капризуємо, щоб отримати той чи інший подарунок, то забуваємо, що найбільшим даром є ми самі, один для одного: саме ми є «Божим даром». Так, інші дарунки потрібні, але тільки для того, щоб перебувати разом. Якщо ми не використовуємо їх для цього, ми завжди будемо невдоволені і нам їх ніколи не буде достатньо.
Натомість, якщо бути разом, то все по-іншому! Згадайте про своїх друзів: як же прекрасно бути з ними вдома, у школі, на парафії, в ораторії, скрізь; гратися, співати, відкривати щось нове, веселитися — всі разом, нікого не залишаючи позаду. Дружба — прекрасна, і вона зростає лише так, ділячись з іншими і прощаючи, з терпеливістю, відвагою, креативністю та уявою, без страху і без упереджень.
А тепер я хочу відкрити вам важливу таємницю: щоб бути по-справжньому щасливим, треба молитися, багато молитися, щодня, бо молитва безпосередньо сполучає нас з Богом, наповнює наші серця світлом і теплом та допомагає нам робити все з довірою і спокоєм. Ісус також завжди молився до Отця. І знаєте, як Він Його називав? Своєю мовою Він звертався до Нього просто «Авва», що означає «Тату» (пор. Мк 14,36). Робімо й ми так само! Тоді відчуватимемо, що Він завжди поруч. Сам Ісус обіцяв нам це, коли сказав: «Де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них» (Мт 18,20).
Дорогі діти, ви знаєте, що в травні ми, численні, зустрінемося в Римі, саме з вами, що приїдете з усіх куточків світу! Отож, щоб добре підготуватися, раджу вам молитися тими самими словами, яких навчив нас Ісус: «Отче наш». Проказуйте їх щоранку і щовечора, а також у сім’ї, з вашими батьками, братами, сестрами, бабусями й дідусями. Але не як шаблонну формулу, ні! Роздумуючи над словами, яких нас навчив Ісус. Ісус кличе нас і хоче, щоб у цей Всесвітній день ми були разом з Ним головними дійовими особами, будівничими нового, людянішого, справедливого і мирного світу.
Він, який приніс Себе у жертву на хресті, щоб зібрати всіх нас у любові, Він, який переміг смерть і примирив нас з Отцем, хоче й надалі звершувати через нас своє діло в Церкві. Задумайтесь над цим, особливо ті з вас, хто готується прийняти Перше Святе Причастя.
Улюблені, Бог, який споконвіку нас любить (пор. Єр 1,5), дивиться на нас поглядом найлюблячого з усіх татусів і найніжнішої з усіх матусь. Він ніколи не забуває про нас (пор. Іс 49,15) і щодня супроводжує нас та оновлює Своїм Духом.
Разом із Пресвятою Марією та святим Йосифом молімося такими словами:
Прийди, Духу Святий,
покажи нам свою красу,
відображену в обличчях
дітей землі.
Прийди, Ісусе,
що твориш все нове,
що є дорогою, яка веде нас до Отця,
прийди і перебувай з нами.
Амінь.
Рим, базиліка святого Йоана на Латерані, 2 березня 2024
ФРАНЦИСК
фінансово.
Щиро дякуємо!
