Великий Піст — це період покаяння і служіння ближнім, час учинків милосердя і переосмислення особистих стосунків із Богом… ви читали ці слова вже сотню разів, чи не так?
Ми чуємо це щороку. Кожного Великого Посту ми постійно чуємо ці слова — і нерідко починаємо сприймати їх як щось усталене і формальне, на кшталт оголошень у транспорті. Вони проходять повз вуха, минаючи душу і серце, — і коли це стається, ми зазнаємо духовної поразки. Та ми не самотні: поруч із нами завжди є небесні покровителі, готові показати, як ці слова розкриваються в дії.
Життя святого Йоана Божого, якого Церква згадує 8 березня, — це чудовий приклад як великопісних чеснот, так і тернистого шляху їх досягнення. Ось три історії з цього непростого, позначеного випробуваннями і помилками життя, які варто особливо взяти до уваги у цей час.
З храму до психлікарні
Навернення Йоана було таким само несподіваним, як і бурхливим. Якось він почув проповідь святого Йоана Авільського, «апостола Андалусії», — і це поставило сторч головою все його життя. Щоби спокутувати гріхи минулого, він бив себе, рвав на собі волосся і кидався у багнюку — все це відбувалося прилюдно. Врешті-решт його оголосили божевільним і запроторили до психлікарні (хоча у ті часи такі заклади можна було називати «лікарнями» дуже умовно: хворих людей просто ізолювали від суспільства у казематах, де єдиними «ліками» було побиття). У цьому жахливому місці Йоан поводився так, що це ще більше переконало персонал у його божевіллі: замість того, щоби пручатися і плакати, він кричав: «Бийте, бийте! Це гріховне тіло заслужило на кару!»
Розмова двох Йоанів
Якось до нього навідався святий Йоан Авільський, чия проповідь стала причиною «божевілля» Хуана Дуарте — так майбутнього святого Йоана Божого звали у миру. Він повірив у щирість його навернення та релігійних почуттів, однак переконав у тому, що Богові набагато більше до вподоби, коли ми служимо іншим, а не збиткуємося над собою. Йоан узяв слова духовного наставника напрочуд близько до серця. Опинившись на свободі, він із тією ж ревністю, з якою раніше карав себе, кинувся допомагати ближнім. Він буквально підбирав на вулиці душевнохворих та знедолених, приводив до себе додому, а сам просив милостиню, щоб їх годувати. Це зворушило багатьох людей, і вони почали жертвувати гроші на його благодійну діяльність: згодом із них постав орден Братів-госпітальєрів.
Чий ти? Божий!
Чому святий Йоан був названий Божим? Ще до свого палкого навернення він працював в Апостольстві друкованих книг — їздив містами й селами, продаючи релігійну літературу та скромні іконки, майже не маючи з цього особистої вигоди. Якось йому об’явився Ісус у подобі Дитяти: лагідно звернувшись до нього «Йоане Божий», Господь звелів йому облишити всі справи, зачинити крамницю і податися до Гранади. Хоча у цьому не було ніякого видимого сенсу, Йоан послухався Дитяти і вирушив до зазначеного міста. Саме там він почув доленосну проповідь Йоана Авільського, яка визначила його подальший духовний шлях. Згодом, коли місцевий єпископ уповноважив його носити чернечий габіт, він також офіційно присвоїв йому чернече ім’я «Йоан Божий» — адже так сказав сам Ісус.
фінансово.
Щиро дякуємо!
