«Мірою того, як світ пом’якшується, він дедалі частіше використовує слово “милосердя”», — писав у 1949 році архієпископ Фултон Шін. Він вважав це гідною похвали рисою, але за однієї умови: якщо милосердя розуміють правильно.
«Занадто часто під милосердям мають на увазі безкарно відпустити будь-кого, хто порушує природний чи Божественний закон, або хто зраджує свою країну. Таке милосердя — це емоція, а не чеснота», — наполягав Шін.
Як приклад фальшивого милосердя він навів виправдання вбивства сином свого батька, тому що він «занадто старий». Щоб зняти провину за такий вчинок, змінюється мова, якою його описують: «те, що насправді є вбивством, називають евтаназією». Шін побачив пророчий «напис на стіні» задовго до масштабної легалізації такого «милосердя».
Єпископ вказував на основний принцип, який ігнорують або про який забувають: «милосердя — це досконала справедливість». Пояснюючи, чому ці речі невід’ємні одна від одної, він казав: «Милосердя — це не любов, якщо воно відокремлене від справедливості. Той, хто любить, має за будь-яку ціну протистояти тому, що може знищити об’єкт його любові».
Шін також казав, що праведний гнів — це не ознака відсутності любові й милосердя, а навпаки, доказ їхньої присутності.
«Є деякі злочини, толерантність до яких еквівалентна згоді з ними. Ті, хто просять звільнити вбивць, зрадників тощо на підставі того, що ми маємо бути “милосердні, як Ісус милосердний”, забувають, що той самий милосердний Спаситель сказав: “не мир прийшов Я принести на землю, а меч”, — казав він. — Як мати доводить свою любов до дитини, ненавидячи хворобу, яка нищить її тіло, так і наш Господь доводить свою любов до добра, ненавидячи зло, яке спустошує душі Його творінь».
«Для лікаря бути милосердним до збудників черевного тифу чи поліомієліту, або для судді — бути толерантним до зґвалтування, це те саме, що й для Господа бути байдужим до гріха. Розум, який не знає суворості або обурення, це або розум, що не знає любові, або мертвий для розпізнання добра і зла, — стверджував Шін. — Любов може бути суворою, сильною і навіть лютою, якою була любов Спасителя. Він робить бич із мотузок і виганяє торговців з храму; Він відмовляється бути ввічливим з Іродом; Він нагадує римському прокураторові, що він не мав би влади, якби вона не була дана йому Богом. Коли лагідний докір жінці біля колодязя не дав результату, Він безжально перейшов до суті й нагадав їй, що в неї було п’ять розлучень. Він називав гаданих праведників “гадючим поріддям”. Почувши про пролиття крові галілеян, Він сказав: ви всі загинете, як і вони, якщо не покаєтеся».
То що буває, коли милосердя і справедливість не йдуть пліч-о-пліч? Шін пояснив: «Якби милосердя означало прощення всіх провин без відплати і справедливості, це закінчилося б примноженням кривд. Милосердя — це для тих, хто не буде ним зловживати».
Архієпископ Шін прямолінійно зазначав: те, що сьогодні дехто називає милосердям, насправді просто «перина» для тих, хто уникає правосуддя. Підкладати такі «перини» — це примножувати провини і зло. Стати об’єктом милосердя не означає уникнути відповідальності й кари, бо «кого Господь любить, того Він карає». Моральна людина — це не сентиментальна «розмазня» і не емоційний «сухар»; це той, чиї лагідність і милосердя є частиною чогось більшого, чиї очі можуть спалахувати праведним обуренням, а м’язи перетворюватись на сталь, захищаючи справедливість і Божественне право.
Тож, поки ви зі своїми гріхами ще не постали перед Судом, не коливайтеся, а йдіть до сповіді і просіть у Бога Його милосердя. Воно існує, як і справедливість, пов’язана з нашим покаянням — якщо потрібно, справедливість чистилища, яка також поєднується з милістю молитви, відпустів та інших земних способів милосердно скоротити або повністю скасувати час перебування там.
Переклад CREDO за: National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
