Традиція стверджує, що шматки дерева, які зберігаються в базиліці Санта-Кроче-ін-Джерусалемме — це частини хреста, на якому був розп’ятий Ісус. Свята Єлена, мати римського імператора Константина, знайшла їх під час свого паломництва до Святої Землі.
Вона стала навколішки і почала просити Господа, щоб Він показав їй, де їй копати. Згідно з переказом, після кількох днів благань вона побачила чудесне світло і звеліла копати там. Так вона знайшла місце, де були закопані три хрести: не тільки хрест Христа, але й хрести двох розбійників, а також деякі знаряддя Страстей.
Сьогодні ці реліквії зберігаються у базиліці Санта-Кроче-ін-Джерусалемме (Святого Хреста в Єрусалимі) — незважаючи на назву, святиня розташована в Римі. Одна історія, датована часами святої Єлени, показує, чому християни вважають ці шматки дерева частками Господнього хреста.
Єпископ Єрусалима, не знаючи, що робити і як визначити справжній хрест, провів випробування, яке зараз могло би здатися дещо дивним. Він звелів знайти смертельно хворого і попросив його торкнутися кожного хреста. Торкнувшись третього, хворий зцілився, і так люди зрозуміли, який із хрестів — Ісусів.
Протягом століть із реліквіями проводилося багато досліджень, як-от метод вуглецевого датування. Та Католицька Церква підкреслює, що люди не зобов’язані вірити в автентичність цих реліквій.
Наша віра не обов’язково мусить мати зв’язок із цими інструментами. Та водночас реліквії заслуговують довіри. Колючки походять від рослин будяків з цього регіону Близького Сходу. Хрест доброго розбійника, який особливо добре зберігся, зроблений з деревини, взятої від характерних для того регіону дерев і має відповідний вік.
Щороку сотні паломників відвідують базиліку Святого Хреста в Єрусалимі, щоб побачити реліквії і знаряддя, використані під час найвідомішого розп’яття в історії.
Переклад CREDO за: Rome Reports