12 фактів про Велику Суботу, які варто знати кожному

У Символі Віри ми зазначаємо, що Ісус Христос «зійшов у відхлань». Велика Субота — день, коли ми згадуємо цю подію. 

Що відбулося цього дня, і як ми маємо це відзначати? Ось 12 фактів, які варто знати кожному.

1.Що відбувалося у першу Велику Суботу?

Тут, на землі, учні оплакували смерть Ісуса, і з огляду на суботу — відпочивали. 

Євангеліст Лука зазначає, що «Повернувшись, вони [жінки] приготовили пахощів та мира, але в суботу, за приписом, відпочивали» (Лк 23, 56).

Вартові, поставлені при гробниці, стерегли це місце, щоб учні не вкрали тіло Ісуса.

Тим часом…

2.Що сталося з Ісусом, коли Він був мертвий?

Згідно з Катехизмом: «Місце померлих, куди зійшов померлий Христос, Святе Письмо називає “підземним світом”, Шеолом або Адом, бо ті, що там перебувають, позбавлені бачення Бога. Такою є насправді доля усіх померлих, злих чи праведних, що очікують на Відкуплення. Це не означає, що їхня доля однакова, як це показує Ісус у притчі про бідного Лазаря, який був прийнятий на “лоно Авраама”. Саме ці святі душі, які очікували свого Визволителя на лоні Авраама, Христос визволив, коли зійшов в ад. Ісус зійшов до аду не для того, щоб визволити з нього проклятих чи знищити ад проклятих, а щоб визволити праведних, які передували Йому, “…бо й мертвим проповідувано Благовість…”. Сходження до аду є останнім ступенем євангельського проповідування спасіння. Воно є завершальною стадією месіанського післанництва місії Ісуса, стислою в часі, але дуже широкою у своєму реальному значенні поширення спасенного діла на всіх людей усіх часів та всіх народів, бо всіх, що спасуться, зроблено учасниками Відкуплення» (ККЦ 633-634).

3.Як ми відзначаємо цей день?

Згідно з основним документом, що регулює святкування Великодня, «Paschales Solemnitatis»: «У Велику Суботу Церква перебуває немов би біля Гробу Господнього, роздумуючи про Його Страсті та смерть, про Його зішестя у відхлань, і з молитвою та постом очікуючи Його Воскресіння.

Рекомендується, щоб у цей день Літургія Годин і ранкова молитва відбувалися з участю вірних.

Там, де це неможливо зробити, має бути читання Слова Божого або якийсь акт побожності, що відповідає таємниці, яка відзначається цього дня.

У храмі для вшанування вірними можна встановити образ розп’ятого Христа, або образ Христа у гробі, або образ зішестя у відхлань, про яке нагадує таємниця Великої Суботи, а також образ скорботної Діви Марії.

У цей день також заохочується дотримання посту».

4.Чи звершуються Таїнства?

Здебільшого ні. «Paschales Solemnitatis» пояснює:

«Цього дня Церква суворо утримується від жертвоприношення Меси.

Святе Причастя можна уділяти лише у формі Віатикуму (останнє Причастя хворих і вмираючих).

Забороняється благословляти шлюби, а також відправляти інші Таїнства, крім Покаяння та Єлеопомазання.

Заборона відправляти Месу стосується частини дня перед Месою Пасхальної Вігілії. 

Дозволяється також хрещення під загрозою смерті».

5.Що таке Пасхальна Вігілія?

Вігілія — це літургійне вшанування великого свята, яке здійснюється ввечері перед самим святом.

Термін походить від латинського слова vigilia, що означає «бдіння». Ним почали послуговуватися з огляду на те, що вірні не спали, молячись і духовно чуваючи в очікуванні свята.

Пасхальна Вігілія — це чування, яке відбувається ввечері перед Великоднем.

Відповідно до «Paschales Solemnitatis»: «Від самого початку Церква святкувала Пасху, яка є урочистістю над урочистостями, передусім нічним чуванням.

Бо воскресіння Христа є основою нашої віри та надії, і через Хрещення та Миропомазання ми входимо у пасхальну таємницю Христа, вмираємо, лягаємо в могилу та воскресаємо з Ним, і з Ним ми також будемо царювати.

Повне значення Вігілії — це очікування приходу Господа».

6.Коли слід святкувати Пасхальну Вігілію?

«Paschales Solemnitatis» пояснює: «Святкування Пасхальної Вігілії відбувається вночі. Воно не повинно починатися до настання вечора і має закінчуватися до світанку неділі».

Це правило слід сприймати якнайсуворіше. Однак у нашому випадку слід брати до уваги такі реалії, як комендантська година та інші міркування безпеки.

7.Що відбувається під час Пасхальної Вігілії?

Відповідно до «Paschales Solemnitatis»: Порядок Пасхальної Вігілії влаштований таким чином, щоб після Літургії Світла та Пасхального Звіщення Свята Церква роздумувала про дивовижні діла, які Господь Бог вчинив для свого народу, від найдавніших часів до моменту, коли разом із новими членами, відродженими у Хрещенні, її кличуть до столу, що приготував Господь для своєї Церкви — на спомин Його смерті й воскресіння — аж до самого Його пришестя».

8.Що відбувається під час Літургії Світла?

Згідно з «Paschales Solemnitatis»: «… Наскільки це можливо, слід підготувати відповідне місце поза храмом для благословення нового вогню, полум’я якого має бути таким, щоби справді розсіювати темряву і освітлювати ніч.

Слід підготувати пасхальну свічку, яка для відповідної символічності має бути виготовлена з воску, а не зі штучних матеріалів, щороку оновлюватися, бути лише однією та мати достатньо великий розмір, щоб звіщати правду про те, що Христос є світлом світу. Його благословляють знаками і словами, передбаченими Месалом або Конференцією Єпископів.

Хресна хода, якою люди входять до храму, має відбуватися лише при світлі пасхальної свічки. Подібно до того, як дітей Ізраїля вночі вів вогняний стовп, так само й християни йдуть за воскреслим Христом. Немає жодних причин тому, щоб до кожної відповіді “Богу подяка” не додавати акламацію на честь Христа.

Світло від пасхальної свічки поступово переходить до свічок, які всім присутнім годиться тримати в руках при вимкненому електричному освітленні».

9.Що відбувається під час Пасхального Звіщення?

Відповідно до «Paschales Solemnitatis»: «Диякон виголошує Пасхальне Звіщення, яке за допомогою великого поетичного тексту розповідає всю пасхальну таємницю, поміщену у контекст ікономії спасіння.

У разі потреби, коли немає диякона, а священник-целебранс не може співати, це може зробити кантор.

Конференції Єпископів можуть адаптувати Звіщення, додаючи до нього акламації народу».

10.Що відбувається під час читання Святого Письма?

Відповідно до «Paschales Solemnitatis»: «Читання зі Святого Письма становлять другу частину Вігілії. Вони розповідають про видатні події історії спасіння, над якими вірним допомагає розмірковувати спів респонсорійного псалма, мовчазна пауза і молитва священника.

Чин Вігілії містить сім читань зі Старого Завіту, вибраних із Закону та Пророків, які вживаються повсюдно згідно з найдавнішою традицією Сходу і Заходу, і два читання з Нового Завіту, а саме з Апостолів і Євангелія.

Таким чином Церква, “від Мойсея і всіх Пророків”, пояснює Христову Пасхальну Тайну. Тому скрізь, де це можливо, слід читати всі читання, щоби дотримуватись характеру Пасхальної Вігілії, яка має бути дещо подовженою.

Але там, де душпастирські умови вимагають скоротити кількість читань, має бути принаймні три читання зі Старого Завіту, взяті із Закону та Пророків; ніколи не можна пропускати читання 14-го розділу Книги Вихід з відповідним співом.

Після читань зі Старого Завіту лунає гімн “Gloria in excelsis”, згідно з місцевим звичаєм дзвонять у дзвони згідно з місцевим звичаєм, читається колекта і богослужіння переходить до читань з Нового Завіту. Читається повчання Апостола про Хрещення як включення до Христової Пасхальної Тайни.

Потім усі встають, і священник тричі співає “Алілуя”, щоразу підвищуючи тон. Народ повторює за ним. […] Нарешті, воскресіння Господа проголошується у Євангелії як вінець усієї Літургії Слова.

Після Євангелія має бути виголошена проповідь, якою би короткою вона не була».

11.Що відбувається під час Літургії Хрещення?

Відповідно до «Paschales Solemnitatis»: «Третя частина Вігілії — Літургія Хрещення. Тепер ми святкуємо Пасху Христа і нашу.

Це у повноті виражається у тих храмах, які мають купіль для хрещення, особливо, коли відбувається християнське втаємничення дорослих або принаймні хрещення немовлят.

Навіть якщо немає кандидатів на Хрещення, у парафіяльних храмах має відбуватися благословення води для хрещення. Якщо це благословення відбувається не у купелі для хрещення, а у святилищі, воду слід потім віднести до баптистерію і там зберігати протягом усього Пасхального періоду.

Там, де немає ні кандидатів для Хрещення, ні потреби в освяченні купелі, Хрещення слід відзначати освяченням води, призначеної для окроплення людей.

Далі йде відновлення обітниць хрещення, що розпочинається зі слів священника-целебранса.

Віряни відповідають на поставлені питання стоячи і тримаючи у руках запалені свічки. Потім їх кроплять водою: таким чином жести та слова нагадують їм про Хрещення, яке вони прийняли.

Священик, який служить, окроплює людей, проходячи головною частиною церкви, а всі співають антифон “Vidi aquam” або іншу відповідну пісню хрещального характеру».

12.Що відбувається під час Євхаристійної Літургії?

Згідно з «Paschales Solemnitatis»: «Звершення Євхаристії становить четверту частину Вігілії та знаменує її кульмінацію, оскільки вона є у найповнішому розумінні Таїнством Пасхи, тобто спогадом Жертви Хреста та присутності Воскреслого Христа, завершення християнської ініціації й передчуття вічної Пасхи. 

Доречно, щоб у Причасті Пасхальної Вігілії був повністю виражений символізм Євхаристії, а саме споживання Євхаристії під видом хліба та вина. Доречність та наслідки цього мають розглянути місцеві ординарії».

Переклад CREDO за: Джиммі Акін, National Catholic Register