Кардинал зі Сполучених Штатів став 267‑м Папою Римським 8 травня 2025 року і прийняв ім’я Лев XIV.
Ось деякі з його попередників, що вибрали те саме ім’я.
Святий Лев Великий — папа Миру і Магістерію
Святий Лев I, папа римський і Вчитель Церкви, був одним із найважливіших церковних лідерів у перших століттях християнства. Він увійшов в історію як видатний богослов, непохитний поборник миру й видатний дипломат.
Його понтифікат, що охоплював 440–461 роки, припав на той час, коли Західна Римська імперія перебувала в стані розпаду; коли Церква стикалася не лише з необхідністю захищати свою віру, а й боротися за свою безпеку перед лицем загроз з боку варварських народів. Зіткнувшись зі вторгненням гунів, які грабували континент і наближалися до воріт Вічного міста, у 452 році папа Лев Великий вступив у переговори з їхнім лідером Аттилою — що на деякий час врятувало Італію та привело до відступу варварських військ за Дунай. Ця подія є важливим прикладом участі Церкви у посередництві за мир і доказом переговорних здібностей Папи того часу.

Лев I — перший папа, який отримав епітет «Великий»
Лев Великий змалку виявляв талант оратора і дипломата, завдяки чому швидко здобув довіру пап свого часу. Вже як папа, через легатів, він брав участь у Халкідонському Соборі, який підтвердив догмат про дві природи Христа: Божественну й людську. Лев Великий простим і водночас глибоким словом пояснював раннім християнам питання віри, особливо догматичні; а його повчання, проповідувані віруючим, є найдавнішими з тих, що збереглися донині: це близько 100 проповідей та 150 листів. Він увійшов в історію як видатний богослов і водночас пастир, який піклувався про тих, хто потребував соціальної підтримки й духовної опіки.
Папа Лев І також глибоко замислювався над питанням першості Рима та її ролі в розбудові християнської єдності. «Він особливо чітко бачив відповідальність наступника Петра, чия роль у Церкві є унікальною (…). Він зміг виконати цю функцію як на Заході, так і на Сході, втручаючись у різні обставини з розсудливістю, твердістю й проникливістю», — сказав про нього Бенедикт XVI в одній із середових катехиз.

Лев XIII — творець соціального вчення Церкви
Серед наступних пап, які взяли ім’я Лев, вирізняється постать Лева XIII, чий понтифікат тривав із 1878 по 1903 рік. Його вважають батьком соціального вчення Церкви, головним чином завдяки енцикліці «Rerum novarum», опублікованій 1891 року. Це була відповідь Церкви на соціальні та економічні зміни кінця ХІХ століття, особливо на зростання сили марксистських і ліберально-капіталістичних ідей. Також у ній нагадувалося про необхідну співпрацю між Церквою та державою, християнське антропологічне бачення людини й необхідність турботи Церкви про робітничий клас.
Вчення Лева XIII з соціальних питань, а також захист Церкви від єресей, налічує багато документів — самих лише енциклік (послань до всієї Церкви) він залишив 86(!).
Лев ХІІІ заснував Папську біблійну комісію. Під час його понтифікату було встановлено перші дипломатичні відносини між Святим Престолом та Сполученими Штатами. Він — автор популярної молитви до св.Архангела Михаїла, яку склав у 1886 році та рекомендував читати наприкінці кожної Святої Меси.