Питання: Чи буде гріхом ліні сприймати на віру повчання священника, якщо є сумніви, а не шукати самому відповіді у тих документах чи книжках, про які він розповідає, і перевіряти його слова? Чи навпаки — ніколи не сумніватися і приймати все на віру?
Відповідає брат Олександр Могильний OFM Cap.
Беззастережно можна вірити лише Богові. Псалом говорить, що кожна людина мінлива, кожна людина помиляється. Але це не означає, що кожного лектора треба сприймати із сумнівом чи з підозрою — «що криється за його словами». Так теж не можна, бо людина стане невротиком.
Церква навчає. Це не якесь абстрактне мислення, не Церква як будівля, а конкретні люди, які вчать. Звісно, хтось вміє вчити добре, а хтось — не дуже; не вміє передати вчення. Також варто пам’ятати, що між устами, з яких виходить слово, і вухами іншого є відстань — і то відстань емоційна. Інколи в емоціях ми сприймаємо іншу інформацію, ніж була сказана.
Тому найкраще, якщо є можливість — а сьогодні їх багато, — сягнути джерела. Бо Церква постійно каже, що ми покликані до того, щоб пізнати правду. Правду об’явлену — про Христа. Але вона об’явлена в конкретному чині, тобто в цих словах надруковано, що є ось так. Колись лише духовенство могло читати, бо тільки воно вміло. А всі люди тільки слухали. Сьогодні ми всі, слава Богу, покликані й усі маємо право торкнутися джерела. І лінощами може бути те, що людина не хоче розвиватися в цьому напрямку, не хоче пізнавати вчення Церкви.
Коли Церква дає вчення енцикліки, то завжди папа звертається до всіх. Передусім до католиків, але також і до всіх людей доброї волі. Бо всі покликані пізнати правду. Чи візьме людина до рук вчення, чи ні, — це інша справа. Але слово скероване до всіх — значить, і до мене. Значить, Бог хоче мені щось сказати.
Кожна галузь має свій лексикон — і богослов’я теж. Інколи ця термінологія складна для нас. Тому Церква через своїх проповідників, учителів пояснює складні моменти — як це виглядає в житті. Такий «переклад» може бути і якісним, і неякісним. Тому варто знайти джерело і прочитати самому; аналізувати, шукати, досліджувати для себе. Бо це потрібно не лише для інтелектуального здобутку, а насамперед для моєї якості, моєї людяності, мого християнства.
Повністю відео розмови з братом Олександром Могильним дивіться тут.
Читайте також:
У чому полягає лінь?