Приклад нашого життя — ось спосіб, щоби Йоан Павло ІІ не залишився «книжковим героєм», — каже єпископ Славомир Одер.
Постулатор канонізаційного процесу папи Войтили в інтерв’ю для Радіо М згадував також про свою дуже особисту зустріч із Йоаном Павлом ІІ, що відбулася 1992 року у Ватикані.
Сьогодні, 27 квітня 2024 року минає вже ціле десятиліття від дати канонізації папи Йоана Павла ІІ, а також папи Йоана ХХІІІ, що відбулася 27 квітня 2014 року на площі св. Петра. Ті урочистості очолював Папа Франциск. Єпископ Славомир Одер жартома зізнався, що самого себе сприймає як «пенсіонера в канонізаційному процесі Йоана Павла ІІ». Однак на запитання про спогади з того дня зізнався, що запам’ятав особисту подяку, яку йому тоді склав присутній на цій події Бенедикт XVI.
— Я пам’ятаю величезну радість і вдоволення, коли Святіший Отець Бенедикт помітив мене, встав, підкликав до себе і надзвичайно сердечно висловив мені своє задоволення від факту, який ми переживали разом, — сказав нинішній єпископ Глівіцький.
Він також розповів, що мав багато можливостей зустрітися зі святим папою:
— Я мав те щастя, що довгі роки життя, вже від семінарії, провів у Римі: як клірик римської семінарії, потім як працівник інституцій Римської дієцезії; тож це все були обставини, за яких можна було багато разів зустрітися з папою, причому як у ситуаціях формальних, на літургії, яку він служив, так і в ситуаціях менш формальних, більш приватних, як це зазвичай трапляється в дієцезіяльній дійсності, — зізнався єпископ Одер.
Ієрарх згадав Великий Четвер 1992 року, коли Йоан Павло ІІ особисто омив йому ноги. Папа Войтила тоді зробив «особливий жест щодо тих, хто трудився над вихованням священників», і це було пов’язане з проголошенням документу про формацію священників у сучасному світі — «Pastores dabo vobis». Як зазначив єпископ Славомир, «це був щирий жест», який глибоко відбився на його усвідомленні своєї сутності священника.
На запитання про тих, хто вже не мав шансів на безпосередній або хоч би телевізійний зв’язок із папою-поляком, єпископ Глівіцький визнав, що кожне покоління має своїх героїв, які впливають на формування життєвих позицій. Покоління, яке мало щоденний «супровід» Йоана Павла ІІ, на його думку, мало «винятковий дар». Сучасні католики, на його думку, мусять боротися з кризою авторитетів, «кризою вчителя», що пов’язана також із кризою батьківства. Як зазначив єпископ Одер, завданням покоління, яке зростало при вихованні Йоана Павла ІІ, є формування таких життєвих позицій, щоб Папа Войтила був помітний у тому, «чим ми є, що ми робимо, які цінності представляємо». Це єдиний спосіб, сказав постулатор його канонізаційного процесу, щоби постать Йоана Павла ІІ не стала «одним із книжкових образів, а була постаттю, присутньою завдяки впливу, який має на наше життя».
Нагадаємо, в суботу, 27 квітня 2024 р., у ватиканській базиліці св. Петра кардинал Джованні Баттіста Ре, декан Колегії кардиналів, відслужить Святу Месу з нагоди 10‑ї річниці канонізації св. Йоана Павла ІІ. Початок богослужіння — о 17:00 за місцевим часом.
фінансово.
Щиро дякуємо!
