У західному мистецтві святого архангела Михаїла найчастіше зображують як могутнього воїна, який вбиває лютого дракона чи іншого жахливого міфічного звіра.
Може скластися враження, ніби для того, щоби знищити своїх ворогів, він використовує свою власну силу.
Однак деякі духовні автори зазначають, що насправді святий Михаїл — найскромніший із Божих ангелів.
Письменник Албан Батлер у своїй книжці «Життєписи Отців, мучеників та інших головних святих», пише, що головна чеснота архангела Михаїла — це смирення:
«Святий Михаїл стримав зухвальство [сатани], наказуючи йому не від свого імені, але смиренно передаючи йому Божий наказ відступити».
Ось як саме, на його думку, архангел Михаїл переміг ворога роду людського:
«Він захисник не тільки Церкви, а й кожної вірної душі. Він переміг диявола смиренням; ми залучені до тієї ж битви. Його зброя — це смирення і палка любов до Бога. Такою ж має бути і наша зброя. Ми повинні ставитися до цього архангела як свого лідера під Богом і мужньо протистояти дияволу в усіх його нападах, щоб вигукнути: “Хто ж як Бог!”»
Слабкість сатани
Як зазначає філософ Пітер Кріфт у своїй книжці «Філософія Толкіна», «слабкість зла полягає у тому, що воно не може перемогти слабкість. Якою би силою не володіло зло, його завжди перемагає вільна, любляча відмова від влади. Його можна перемогти так, як це було на Голгофі: мученицькою смертю».
Єпископ Томас Олмстед так пише про давнє уявлення, що у сатани «немає колін»:
«За словами авви Аполлона, отця пустелі, який жив близько 1700 років тому, диявол не має колін; він не може стати навколішки; він не може поклонятися; він не може молитися; він може лише презирливо дивитися вниз, собі під носа. Небажання схилити коліно перед іменем Ісуса і є сутністю зла».
Якщо ми хочемо наслідувати найбільшу силу святого Михаїла, нам потрібно стати на коліна у смиренні перед Богом, борючись проти сатани тим, що світ назвав би «слабкістю».