Розуміння темпераментів допомагає нам зрозуміти природні сильні й слабкі сторони нас та інших людей. Самопізнання хороших і поганих емоційних та поведінкових схильностей допомагає нам зростати у смиренні. Однак темпераменти не можуть адекватно описати емоційний і духовний склад особистості Ісуса. Його безгрішний автопортрет має зв’язок із кожним темпераментом.
Особистості й темпераменти часто відволікають нас від стосунків, заснованих на справжній людській цілісності. Іноді нам хтось подобається, тому що ця людина нагадує нам улюбленого родича. Іноді нам не подобається якась людина — часто незважаючи на її доброту й компетентність, — бо за темпераментом вона схожа на ту, яка нам не подобається. Друзі й вороги Ісуса любили або ненавиділи Його за те, ким Він був, — за те, що Він говорив і робив. У Нього не було емоційних недоліків чи гріховних нахилів, які би відволікали увагу.
Після Його подорожі до віддалених регіонів єврейської діаспори Ісусові слова та могутні вчинки викликали захоплення: «І, зачудовані понад усяку міру, говорили: Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову — німим» (Мк 7, 37). Його слова і вчинки визначають Його. Ми любимо Ісуса, тому що Він говорить істини, які резонують із нами. Ми ненавидимо Ісуса, тому що відкидаємо Його слова чи вчинки (наприклад, прощення грішників).
Темперамент людині дає Бог. Але кожен темперамент має непропорційні нахили, вкорінені в гріху, що потребує Божого очищення. До класичних чотирьох темпераментів належать холерик, меланхолік, сангвінік і флегматик; є також велика кількість гібридних комбінацій. Темпераменти сприяють взаєморозумінню і допомагають терпимо ставитися до членів нашої родини, друзів і колег.
- Холерики наполегливі, амбітні, цілеспрямовані і схильні брати на себе відповідальність та ухвалювати рішення. Вони можуть бути впевненими, рішучими й ефективними лідерами. Але вони також можуть виглядати агресивними, зарозумілими, владними й авторитарними. Холерики легко гніваються і бувають нетерплячі.
- Меланхоліки чутливі, вдумливі, інтроспективні й аналітичні. Меланхоліки схильні до перфекціонізму і прагнуть порядку та структурованості. Вони часто бувають творчі, артистичні й поетичні, але можуть бути схильні до депресії та тривожності. Меланхоліки легко переносять відчуття самотності чи ізоляції.
- Сангвініки демонструють ентузіазм, енергію, комунікабельність, доброзичливість і харизматичність. Вони мають природний хист заводити друзів. Вони веселі, спонтанні та схильні до пригод. Зазвичай вони оптимісти і мають природну здатність відновлюватися після невдач. Однак вони можуть мати проблеми з імпульсивністю та відсутністю бачення подальших дій.
- Флегматики спокійні й невимушені, вони надають перевагу стабільності й передбачуваності. Флегматики схильні бути терплячими, надійними і послідовними. Вони мають природну здатність слухати та співчувати іншим. Зазвичай вони мирні, дипломатичні і надійні, але можуть схилятися у бік нерішучості, ліні й пасивності. Флегматики часто бувають інтровертами, які потребують часу на самоті.
Читайте також: Практичні поради для меланхоліків
Коли ми намагаємося визначити свій темперамент, прагнучи Божої благодаті, — шукаємо у Святому Письмі натяків на темпераменти певних біблійних персонажів. Петро запальний і має холеричний темперамент, але його усвідомлення своєї гріховності наводить на думку про меланхолійний самоаналіз і замкнутість. Ісус називає Натанаїла «правдивим ізраїльтянином» — людиною без лукавства. Чи Натанаїл — у своїй прозорій чесності — був сангвініком, чи флегматиком?
Понтій Пилат переважно виглядає меланхоліком із його інтроспективним і гнітючим питанням: «Що таке істина?» Хтивість і товариськість Ірода є втіленням найгіршого прояву сангвінічного темпераменту. Святий Павло — яскравий приклад непостійного, завзятого, переважно холеричного темпераменту. Пригадайте, як ревно він переслідував християн, перш ніж став ревним апостолом язичників. Як темпераменти біблійних персонажів допомагають нам зрозуміти наші власні темпераменти?
Що стосується Ісуса, то неможливо визначити Його темперамент. Він мужньо протистоїть фарисеям. Він лагідний до грішників, таких як жінка, спіймана на перелюбі. Він із гумором називає Якова та Йоана «синами грому» за те, що вони просили Його принести смерть їхнім ворогам. Він має тісні та сповнені любові, дружні стосунки з Мартою, Марією і Лазарем. Він плаче, дізнавшись про смерть свого друга Лазаря. Його самотня молитва у саду є прообразом Його Святих Страстей. Він мужньо страждає на Хресті за всі несправедливості в історії людства.
Немає жодних доказів того, що Ісус був переважно холериком, меланхоліком, сангвініком чи флегматиком, оскільки це супроводжується особистісними слабкостями цих темпераментів. В Ісусі присутні сильні сторони кожного темпераменту, але без слабкостей, таких як як нетерпеливість, лінивство, поверховість, поривчастість чи самозаглибленість. Наша нездатність ідентифікувати темперамент Ісуса вказує на досконалий баланс Його людської особистості, не спотвореної емоційними надмірностями, диспропорціями чи гріховними нахилами.
Ми можемо з упевненістю припустити, що до особистості Ісуса належать доброчесні нахили кожного темпераменту. Але гріховні нахили у Ньому відсутні. Під час своєї Нагірної проповіді Ісус показує автопортрет свого людського характеру, який перевершує людські темпераменти. Ісус благословляє тих, хто наслідує Його:
- убогих духом;
- тихих;
- засмучених;
- голодних і спраглих справедливості;
- милосердних;
- чистих серцем;
- миротворців;
- переслідуваних за правду;
- зневажених й гнаних за Христа.
Заповіді блаженств, що супроводжують Божу благодать і Таїнства, очищають, підносять і виправляють характерні слабкості кожного темпераменту. Холерик міг би скористатися достатньою мірою милосердя і терпіти переслідування за праведність. Флегматикові добре було би голодувати і прагнути справедливості. Сангвінік має шукати чистоти серця. Меланхолік повинен сумувати з тихим серцем.
Кожен людський темперамент має сильні і слабкі сторони. Відкидання гріховних слабкостей через темпераментні причини завдає шкоди нашому самопізнанню. Без прагнення жити згідно блаженств з Божою благодаттю, наші зусилля зрозуміти свій темперамент є марнотратним попсово-психологічним самоспогляданням, і ми стаємо рабами своїх емоційних схильностей.
Автопортрет Ісуса надає сенс і напрямок нашим темпераментам. В Ісусі наші темпераменти стають гранями блаженств. Непостійний холеричний темперамент святого Павла сповнюється в Ісусі: «Я — розп’ятий з Христом. Живу вже не я, а живе Христос у мені» (Гал 2, 20).
Автор: отець Джеррі Покорський
фінансово.
Щиро дякуємо!
