«Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: радуйтеся!» (Флп 4, 4)
Сьогодні — спомин святого Йоана Павла ІІ. Ним захоплюються всі: філософи й теологи досі вивчають його науковий доробок; люди віруючі захоплюються героїчною вірою посеред випробувань; для людей з‑поза Церкви Йоан Павло ІІ залишається знаком присутності Бога, свідком надії та символом діалогу.
Сьогодні спробуємо поглянути на св. Йоана Павла ІІ дещо з іншого боку. Його близькі та друзі розповідають, що святий мав дуже добре почуття гумору: він умів посміятися і над собою, і над іншими. Тут у пригоді ставали і вроджена кмітливість, і навіть знання іноземних мов. Йоан Павло ІІ любив іронію.
Він умів сміятися навіть тоді, коли справді було не до сміху: і в непростих ситуаціях для Ватикану, і під час недуги. На переконання його біографа та приятеля Джорджа Вайґеля, така постава — доказ святості та уповання на Бога людини, яка вміє віддати все — справи світу, Церкви та власну долю — опіці люблячого Батька.
1.
Під час одного з візитів Йоана Павла ІІ до Сполучених Штатів кардинал Тімоті Долан, тоді архієпископ Мілуокі, доповідав Святішому Отцю: «Справи йдуть добре. Архідієцезія збільшується». «І архідієцезія, і архієпископ!» — відповів Папа.
2.
Хтось розповів кардиналові Каролю Войтилі, що лижний спорт зовсім непопулярний серед італійських єпископів. На що святий сказав: «Сорок відсотків польських кардиналів катаються на лижах». Співрозмовник зазначив, що у Польщі два кардинали: «Кардинал Вишинський становить шістдесят відсотків», — сказав майбутній Йоан Павло ІІ у відповідь.
3.
Під час перельоту лікар запропонував св. Йоану Павлу ІІ випити трохи «Наполеону», адже Папі зашкодив обід. Він попросив лікаря дізнатися, на якій висоті перебуває літак. Коли той повідомив, відповів: «Не можу. Шеф надто близько».
4.
Йоан Павло ІІ умів та любив жартувати з натовпом. Одного разу, в другий день різдвяних свят, він запитував паломників, які зібралися на площі св. Петра: «Чому ви сюди прийшли? Подивитися, чи Папа на місці? Звісно, що так. Він змушений сидіти вдома, адже ніколи не відомо, коли вам заманеться прийти і помолитися тут “Ангел Господній”!»
5.
Під час візиту Папи до Чікаго 1979 р. десятки тисяч поляків із діаспори співали йому «Sto lat!» (польска версія «Многая літа» — Ред.). «Досить! Якщо ми продовжуватимемо, вони подумають, що це наш національний гімн!» — пожартував Папа.
6.
У 1994 р. Йоан Павло ІІ став Людиною року за версією «Time». Папа подякував делегації журналу під час приватної аудієнції. «Цієї честі удостоїлися Йоан ХХІІІ і Лех Валенса, але також Сталін і Гітлер». Представники часопису почали запевняти Папу, що він — у «доброму списку “Time”» (англ. “on Time’s good list”). «Дуже сподіваюся, що так буде завжди!» — сказав Папа.
7.
11 листопада 1993 року Папа перечепився за килим і впав під час зустрічі з паломниками у соборі св. Петра. Попри біль, Понтифік жартував із вірними: «Я упав, та це не кінець!» Папа застосував гру слів: італійською це звучить: «Sono caduto ma non sono scaduto». Згодом стегнову кістку лікували за допомогою імпланту. Папі було важко ходити. Під час Синоду в жовтні 1994 року він подивився на зібраних єпископів і з алюзією на знаменитий вислів Галілео Галілея сказав: «І все ж він рухається!» (італ. Eppur’ si muove). Коли його запитували про самопочуття, Папа відповідав: «Не надто добре! Тіштеся!»
8.
Папа Йоан Павло ІІ сказав побудувати басейн у своїй літній резиденції Кастель Ґандольфо. На закиди стосовно того, що це недешеве задоволення, Понтифік відповів: «Мушу дбати про здоров’я, адже мій похорон обійдеться Церкві значно дорожче».
9.
Святий Йоан Павло ІІ — великий мислитель. Такий великий, що пересічній людині доволі складно читати його твори. Святий знав це і любив над цим посміятися. Один із його відомих творів має назву «Особа і чин». Під час зустрічі священиків один із приятелів особливо жартував з кардинала Войтили.
— Прелате, будеш за це в чистилищі покутувати! — сказав він.
— Так. Навіть знаю, що там робитиму — буду читати: «Особу і чин»!
Усі, на чолі з кардиналом Войтилою, вибухнули сміхом.
10.
Під час візиту до Польщі у 1999 році Папа захворів, тому деякі зустрічі скасували, зокрема — у Ґлівіцах. Однак згодом стан здоров’я Понтифіка покращився, і він все ж вирішив відвідати це єдине місто, де побувати не встиг. Тоді на зустріч із Папою прибуло півмільйона вірних. Він дякувам їм «за святу терпеливість до Папи». Святіший Отець вів із натовпом такий діалог:
— Я б із таким Папою не витримав: має приїхати і НЕ приїздить; має НЕ приїхати і приїздить…
— Усе добре! — відповіли вірні.
— Як так, то зі спокійним сумлінням поїду собі до Рима!
фінансово.
Щиро дякуємо!
