Учасники Синоду про синодальність, яким Ватикан доручив виступити на пресконференції у п’ятницю, засудили, на їхню думку, занадто «західну» програму, одержиму «нішевими питаннями» — такими, як жіночі свячення. За їхніми словами, це відволікає увагу від інших важливих тем.
Під час брифінгу 4 жовтня єпископ Ентоні Рандаццо з Брокен-Бей, голова Федерації конференцій єпископатів Океанії поскаржився на постійне занурення «у нішеві питання, притаманні Європі чи Північній Америці». За його словами, ці питання походять від церков і громад, які мають «великі багатства, доступ до технологій і ресурсів», повідомляє Crux.
«Ці проблеми стають всепоглинаючими і надмірно сфокусованими, аж до нав’язуванням людям, які іноді намагаються просто прогодувати свої сім’ї, вижити під час підвищення рівня моря чи небезпечних подорожей через дикі океани, щоб переселитися в нові землі», — сказав він.
Рандаццо назвав це «новою формою колоніалізму», яка пригнічує вразливі верстви населення і яка «безумовно не відповідає думці синодальної Церкви у місії».
Він сказав, що хоча ці «нішеві питання» важливі та потребують обговорення, «вони не повинні бути настільки всепоглинаючими, щоб інші не могли жити або існувати на цій планеті просто тому, що могутні, владні і багаті люди вирішили, що ці питання — найважливіші».
«Будь ласка, не забувайте про найбільш вразливих і пам’ятайте: тут, в Океанії, “периферією” є ви, Європа», — сказав він.
Єпископ Рандаццо представляє на Синоді регіон Океанії, який, як він зазначив, охоплює третину планети, є домом для 41 мільйона людей — і надзвичайно «крихким» середовищем.
За його словами, це пов’язано як зі змінами клімату, так і з експлуатацією, оскільки «люди та організації приходять і бачать мінерали, дорогоцінні метали; вони охоче займаються глибоководним видобутком, лісозаготівлею та рибальством, виснажуючи ресурси океанів і морів». Єпископ говорив про регіональні проблеми, такі як підвищення рівня моря, міграція, фінансова експлуатація та оманливі зусилля щодо захисту навколишнього середовища, які у кінцевому підсумку здійснюються «за рахунок людей, що живуть на планеті».
«Так легко почуватися комфортно в Європі чи Північній Америці. Ми забуваємо, що маємо сусідів в Африці, Азії, Південній Америці та — найуразливіших на планеті — в Океанії», — сказав він.
Щодо згаданих ним «нішевих питань», Рандаццо сказав, що першим серед них є «управління», і що він часто чує, як люди у Церкві говорять про реструктуризацію офісів та адміністрації — але на діловому жаргоні.
«У мене немає жодних проблем з Церквою щодо прозорості, підзвітності, відкритості, участі, — сказав він. — Але мене дуже засмучує, коли я чую, як люди починають говорити про “нетворкінг”. Це мова бізнесу. Церковна мова — це спілкування, товариство, спільнота… але я чую, що Церква користується бізнес-моделями».
«Це нішевість, і вона веде нас як спільноту до загибелі, бо у своєму управлінні ми стаємо настільки вузькими, що фактично виключаємо людей із моделей участі синодальної Церкви в місії», — заявив він.
Рандаццо також засудив «занадто західну, нішеву» фіксацію на жіночих свяченнях, що було основною темою дискусії протягом трирічного синодального процесу.
Він вказав, що обговорення цього питання «триває, триває і триває протягом багатьох років, і не тільки на Синоді», що Папа неодноразово просив вивчити це питання, і що прямо зараз є дослідницька група, зосереджена на цьому питанні.
«Наразі це питання відклали вбік не для того, щоб вилучити його з розмови, а щоб зануритися у нього ще глибше, — сказав єпископ Рандаццо. — Коли ми говоримо про жінок у Церкві, це актуальне питання, і, як наслідок, жінок у багатьох частинах світу та Церкви, де до них ставляться як до людей “другого сорту”, повністю ігнорують. Це скандал для Церкви, і все через те, що невелика меншість із великим та потужним західним голосом одержима просуванням цього питання».
«У мене немає жодних проблем із тим, щоб про це питання говорили та вивчали, — наголосив він. — Але не за рахунок жінок, вигнаних на маргінес, які живуть у бідності та насильстві, яким бракує рівних можливостей працевлаштування, виключених із церковного життя. Це скандал проти Євангелія, і ми повинні говорити про це, а не бути постійно одержимими іншим питанням».
Кардинал Крістобаль Лопес Ромеро з Рабату (Марокко) повторив засудження надто «європейського» порядку денного, сказавши, що Синод важливий, оскільки «він об’єднує людей з різних континентів і різного церковного статусу.
«Папа часто казав, що Синод занадто “європеїзований”, або що він дуже євроцентричний, вестернізований. Це правда, — сказав він. Учасники Синоду у межах його процесу повинні допомогти Церкві бути більш католицькою, більш вселенською».
Сестра Хіскія Лусія Вальядарес Паґуаґа, директорка відділу комунікації «Центру вищої освіти імені Альберти Хіменес» Папського університету Комільяс, розповіла про важливість «цифрової місії» Церкви та її присутності в Інтернеті.
«Наш світ змінився. Ми усвідомлюємо, що він не такий, як 20 років тому, — сказала вона. — У Європі храми закриваються, тоді як на глобальному Півдні Церква вирує».
Вона зазначила, що значна частина життя зараз розгортається в Інтернеті, і наголосила на важливості «цифрового місіонера», який супроводжуватиме онлайн-спільноту, незалежно від того, віруючі вони чи невіруючі, практикуючі католики чи ні.
«Ми маємо дістатися до людей, поранених життям, також і на цифрових вулицях», — сказала вона, назвавши це «марафоном», метою якого є донести ніжність і милосердя Бога до онлайн-спільноти.
Говорячи про часто отруйну поляризацію онлайн-платформ соціальних медіа, сестра Вальядарес сказала, що це реальність, з якою всі живуть, але синодальність «пропонує зміну внутрішнього ставлення, особисту зміну».
«Це не те, що відбувається швидко. Цей Синод ми зрозуміємо через роки після його закриття. Це набагато глибше, ніж зміна законів і структур, ми повинні змінити серця», — сказала вона, наголошуючи на необхідності сіяти надію «у дуже складному світі, де існують токсичні стосунки, які всередині Церкви також не сприймаються як синодальні».
Церква, за її словами, «також має йти разом, іноді швидше, а іноді повільніше, і для цього потрібен час».
фінансово.
Щиро дякуємо!
