Листопад — місяць, присвячений святим душам у чистилищі. Протягом цього місяця ми нагадуємо собі про те, що ми можемо зробити для тих, хто пішов раніше за нас і потребує наших молитов, посту та добрих справ.
П’ять святих листопада відображають важливість праці для Бога і заохочують нас до того ж. Ми можемо звернутися до їхніх слів наступного разу, коли нам знадобиться хороше нагадування про це.
Тож проведіть трохи часу з невтомним кардиналом, самовідданим воїном, святим ученим, працьовитим Папою і первозваним апостолом. Кожен із них має що сказати про працю на славу Божу.
4 листопада — святий Карл Борромео (1538-1584)
Мало хто так невтомно працював для Бога, як святий Карл Борромео! Ставши кардиналом у молодому віці, цей святий покровитель семінаристів і єпископів прославився завдяки своєму мужньому служінню під час епідемії чуми у Мілані.
У той час, як інші люди, включно зі священниками, тікали з Мілана або ховалися, покидаючи напризволяще тих, хто потребував допомоги, через страх смерті, святий Карл самовіддано працював. Він очолював священників, що доглядали хворих та вділяли їм Таїнства.
«Не надавайте переваги пізній смерті над святою», — писав він до священників, що були відсутні. Після закінчення епідемії виявилося, що жоден із тих, хто служив хворим, не захворів сам; натомість багато з тих, хто відмовився допомагати, були вражені хворобою.
Святий Карл Борромео — герой у повному розумінні цього слова, бо він трудився, рятуючи людей як тілесно, так і духовно. Сам він казав: «Свічка, що світить іншим, сама мусить згоріти. Отже, ми теж повинні діяти. Ми жертвуємо себе, подаючи добрий приклад іншим».
11 листопада — святий Мартин Турський (†397)
Святий Мартин був сином язичників, але ще у ніжному 10-річному віці став катехуменом-християнином цілком самостійно. Коли він був римським воїном, він розділив свій плащ навпіл, щоб зігріти його половиною бідняка, який замерзав. Тієї ночі уві сні святий Мартин побачив Ісуса, одягненого у його накидку, який сказав: «Мартин — лише катехумен, але він покрив Мене цим одягом».
Коли Мартин звільнився з римської армії, він заявив, що тепер прийшов його час стати воїном Божим. У 372 році він став єпископом Тура. Святий Мартин казав: «Господи, якщо я потрібен Твоїм людям, я не відмовлюся від роботи. Нехай буде воля Твоя».
15 листопада — святий Альберт Великий (1200-1280)
Святий Альберт, німецький домініканець, був знаменитим середньовічним вченим, якого вважали одним із найвидатніших умів усіх часів та провідним вченим його часу. Він був вчителем богослов’я святого Томи Аквінського. Коли однокурсники Аквінського висміювали його, називаючи «тупим биком», оскільки він був товстим і повільним у розмові, святий Альберт захищав його, кажучи: «Так, він бик, і його вчене ревіння одного дня почують по всьому світу».
Святого Альберта призначили єпископом, але духом він досі залишався скромним домініканцем. Він відмовлявся їздити верхи, воліючи всюди подорожувати пішки. Крім того, що він був блискучим ученим, він був людиною, яка дуже любила Бога і ближнього. Приклад святого Альберта нагадує нам про необхідність творити справи милосердя. Він казав: «Бог наближається до людини, а людина — до Бога дорогою любові, що є милосердям. Але Бог не може бути там, де немає милосердя. Отже, якщо ми маємо милосердя, ми маємо Бога, бо Бог і є милосердя».
23 листопада — святий Климент (†99)
Папа Климент був четвертим Папою. Кажуть, що його висвятив сам апостол Петро. Він помер мученицькою смертю, коли його викинули з човна у воду. З цієї причини його вважають покровителем рибалок, а у мистецтві часто зображують із якорем, до якого він був прив’язаний.
Цей друг апостолів віддав усе заради любові до Христа. Він не тільки помер святою смертю — він прожив святе життя, наповнюючи кожен свій день структурою та дисципліною регулярної молитви.
Щоб наслідувати його пораду молитися у визначений час і години, слід пов’язати своє споглядання з дією, організувавши своє життя таким чином, щоб ми молилися у встановлені години дня: наприклад, встановивши будильник, щоб щодня молитися Коронку до Божого милосердя о 15:00, або «Ангел Господній» опівдні, або привчати себе молитися Літургію Годин. Святий Климент казав: «Нам належить робити все у порядку, за яким Господь звелів нам діяти в певний час, додавши принесення та служби, які ми виконуємо не бездумно чи нерегулярно, але у визначений час та годину».
30 листопада — святий апостол Андрій (†60-70)
Святий Андрій, відомий як Первозваний, був першим із апостолів, кого покликав Ісус. Він слідував за святим Йоаном Хрестителем і був присутній, коли той вказав на Ісуса, кажучи «Ось Агнець Божий». Андрій розповів добру новину про знайденого Месію своєму братові Петру.
Святий Андрій прийняв мученицьку смерть — його розіп’яли на Х-подібному хресті. Його вважають покровителем Шотландії, і на його честь на шотландському прапорі зображений білий хрест на блакитному тлі.
Як апостол, святий Андрій наполегливо працював для Христа протягом усього свого служіння, зокрема після Зіслання Святого Духа, коли він поширював Євангеліє світом. Наслідуймо ревність і любов Бога, проповідуючи Добру Новину і навчаючи інших прикладом нашого життя словами святого Андрія: «Ми знайшли Месію!»
Андрій Первозваний — святий, який щороку розпочинає Адвент, а Дев’ятниця до нього закінчується на Різдво. Це дуже доречно, адже Андрій прагнув зустрітися з Месією і Бог виконав бажання його серця. Нехай і ми відчуваємо таке прагнення пришестя Немовляти Ісуса, очікуючи на Різдво.
Переклад CREDO за: Аннабель Мослі, Aleteia