Що означають зміни в обряді папського похорону?

Папа Франциск, якому 17 грудня виповниться 88 років, тепер точно знає, яким буде його майбутній похорон.

Конкретні деталі викладено в другому, оновленому виданні «Ordo Exsequiarum Romani Pontificis», підготовленому Управлінням літургійних церемоній Верховного Понтифіка та опублікованому 19 листопада.

Сам Папа Франциск, який у квітні схвалив оновлений обряд, отримав першу друковану копію 4 листопада.

Нововведення відображають бажання Папи Франциска спростити обряд і, у деяких випадках, відмовитися від багатовікових традицій, давнє коріння яких стало важко розшифрувати навіть експертам з Ватикану.

Але хоча деякі деталі змінилися, суть папського похорону та сама: вони залишаються публічною подією, відзначеною увагою та характерними протоколами, чого можна очікувати від вшанування видатного світового лідера.

Це досі так, хоча Франциск хотів наголосити, що «похорон римського понтифіка — це похорон пастиря й учня Христа, а не одного з можновладців цього світу», як зазначив папський церемоніарій, архієпископ Дієго Равеллі.

То що змінилося?

По-перше, ритуал засвідчення смерті Папи відбуватиметься не у кімнаті, де він помер, а у його приватній каплиці. До цього засвідчення камерленго (прелат, який керує Ватиканом у період між смертю або відставкою понтифіка та обранням його наступника), тричі називає Папу на ім’я, дане при хрещенні, підтверджуючи, що відповіді немає. Папське ім’я не використовується, оскільки папська ідентичність і функції померлого Папи припиняються разом з його смертю.

Ще одна зміна полягає в тому, що тіло Папи одразу кластимуть у відкриту труну, а не на піднесений катафалк, так зване «каналетто» («смертне ложе»), як це було з Йоаном Павлом II і Бенедиктом XVI. Крім того, оновлений обряд скасовує використання трьох трун — кипарисової, свинцевої та дубової. Замість цього тіло покладуть у просту дерев’яну труну з оцинкованою підкладкою і одразу перенесуть у базиліку Святого Петра, не виставляючи його в Апостольському палаці, як це робилося раніше.

Незмінним залишиться поділ поховальних урочистостей на три етапи останньої подорожі померлого Папи: дім померлого, базиліка і місце поховання.

Третій етап зазнав ще однієї серйозної зміни: Папа, якщо він цього забажає, може бути похований за межами Ватикану. Як відомо, Папа Франциск уже дав свої розпорядження: він буде похований у Санта-Марія-Маджоре разом із п’ятьма іншими Папами, які обрали цю базиліку місцем свого останнього спочинку.

Говориться також про ґрунтовний перегляд нового обряду у частині узгодження текстів і перекладів, а також про оновлення Літанії до всіх святих, що співається під час похоронного обряду. Залишається традиція novemdiales — дев’ятиденного періоду жалоби зі щоденними Месами за покійного Папу, хоча й у переглянутій формі: включено молитви з Римського Месалу і пропущено читання.

У Церкві також є звичай відслужити 100 Мес за померлого понтифіка. Він пояснюється тим, що чим більша відповідальність, до якої покликана людина, тим більшою є можливість помилки та гріха, а отже, тим більше її душа потребує молитви. Невідомо, чи буде ця традиція скасована, але вона не належить до обов’язкової частини обряду.

Монсеньйор Стефано Санчіріко, працівник Апостольського архіву і професор історії Римської курії каже, що такі відносно незначні правки не змінюють суттєвого факту: смерть Папи і виставлення його тіла — це публічна подія.

«Справді, смерть і пов’язані з нею моменти стають нагодою дати найвище свідчення віри у воскресіння», — каже він.

Попередні зміни в обряді папського похорону були схвалені святим Йоаном Павлом ІІ під наглядом архієпископа П’єро Маріні, колишнього папського церемоніймейстера.

Як пояснив архієпископ Равеллі, нова літургійна книга «задумана не як повний месал, а скоріше як “ordo” у правильному сенсі — посібник, що містить ритуальні інструкції, обряди і конкретні тексти, водночас посилаючись на наявні літургійні книги, такі як Месал, Лекціонарій і Градуал».

«Результат — це спрощений том, з яким легко ознайомитися, і який містить точні ритуальні інструкції», — каже він.

Переклад CREDO за: Андреа Ґальярдуччі, National Catholic Register