Ді Джей Карузо — кінорежисер-католик, чий останній фільм «Марія» розповідає про юність Богоматері і про втечу Святого Сімейства до Єгипту. Прем’єра біблійної епопеї відбудеться на «Netflix» 6 грудня.
Раніше Карузо був відомий переважно завдяки трилерам і бойовикам, над якими працював як режисер, продюсер і сценарист. Ще на початку кар’єри на нього звернув увагу Стівен Спілберг і найняв для зйомки трилерів «Параноя» (2007) і «Орлине око» (2008).
Нещодавно Карузо поділився радісною новиною: його запросили у Рим на зустріч з Папою, який захотів особисто зустрітися з режисером фільму про Марію. Напередодні від’їзду режисер дав інтерв’ю виданню National Catholic Register, у якому розповів про свою віру, джерела натхнення і про те, як і чому він вирішив узятися за такий непростий матеріал.
—Чому ви вирішили зняти фільм про нашу Пресвяту Матір?
—Я був дуже, дуже налаштований розповісти історію. Мені здавалося, що Її історія недооцінена. Всі ми привчені знати історію Різдва, але мене щиро зворушила ідея розповісти цю історію з Її погляду: показати, як це — бути Нею, пройти шляхом від Її дитинства до народження Ісуса тощо. Ця молода жінка зіткнулася з труднощами, мала деякі сумніви, мала певні страхи, але врешті-решт Вона ухвалила це прекрасне рішення, прийняла те, що від Бога, і взяла це у своє серце.
Я хотів, щоб глядачі, особливо молодші, могли сказати: «Ого, Марія могла би бути моєю приятелькою. Багато з того, що Вона пережила, цілком сучасне, таке відбувається у світі і сьогодні. Так, це прекрасна Пресвята Мати, яку ми всі шануємо, але у той самий час Вона була молодою, як і я; Їй доводилося ухвалювати рішення і проходити через усі ці речі». Я хотів зробити Її людяною; такою, щоб люди сприймали і любили Її ще більше.
—Схоже, ви дуже віддані Марії. Розкажіть нам про свою католицьку віру.
—Я відданий Марії. Я католик. Я був вихований як католик, я був католиком усе своє життя і завжди залишався з Церквою. Наша сім’я складається з п’яти осіб, і це дуже міцна католицька сім’я. Всі ходять у католицькі школи. Тож очевидно, що бути католиком, молитися до Марії і ставитися до Неї як до заступниці, це життєво важливо для нас як сім’ї і для нашої віри. Ось чому я захотів зняти фільм, щоб вшанувати Її.
—Як ви прийшли до того, як саме представити Марію у фільмі?
—Я завжди захоплювався тим, що Мел [Гібсон] зробив у «Страстях [Христових]», оскільки це в очевидний спосіб олюднило Христа, Його біль, і все, через що Він пройшов. Що ж, уся ця історія починається з Марії, чи не так? Тож як мені розповісти історію, яка буде переконливою та зробить Її людяною та близькою?
Вона така життєдайна, і така важлива для життя. Мій хороший друг, єпископ Девід О’Коннелл з Лос-Анджелеса, який помер два роки тому, зіграв важливу роль у тому, щоби Марія прийшла у моє життя. Він завжди казав: «Вона поруч з тобою. Тобі просто потрібно з Нею поговорити. Вона — твій зв’язок із Христом. Через Її посередництво усі хороші речі стануть реальністю».
Це було прищеплено мені протягом останніх п’яти років. І тому я захотів зняти фільм, щоб відзначити, якою чудовою молодою жінкою Вона була.
—Єдине гучне ім’я в акторському складі — сер Ентоні Гопкінс. Чому ви обрали відносно невідомих акторів, як-от виконавців ролей Йосифа і Марії?
—Якби я взяв на ці ролі зірок, на мою думку, це було би помилкою.
Я думаю, що Ноа [Коен] й Ідо [Тако] — це справжні відкриття, вони спонукають глядача їх любити. Це було чудово — обрати нові обличчя, які походять із регіону, де народилися Марія та Йосиф, взяти їх на ролі та представити світові. Це свіжий погляд, і глядачі краще сприймуть їх, ніж якби це були кінозірки.
—Чому ви скористалися інформацією духовенства та богословів з різних релігійних течій — католиків, протестантів, іудеїв, мусульман?
—Я вважаю, що це було важливо. Я мав на меті виходити з нашої сильної католицької позиції, і я завжди намагатимуся цього дотримуватися. Водночас — хоча я розумію, що це може бути суперечливо, — я хотів, щоб Марія була доступною для всіх, хто любить Її, для всіх, хто може прийняти Її і шанувати Її. Очевидно, що ми вшановуємо Її так, як інші не можуть.
Але я не хотів закривати двері, зосередившись лише на одній конкретній речі, бо це фільм на славу Марії, цієї молодої, сильної дівчини, і я хотів показати Її як людину. Я хотів дотримуватися Святого Письма як основи, а потім піти і переглянути Протоєвангеліє від Якова, потім почитати історика Йосифа Флавія, який має багато інформації про Ірода. Тож ми створили розповідь за допомогою різних науковців. Очевидно, що це не документальний фільм. Але ми хотіли переконатися, що віддаємо Їй шану і робимо все правильно. Це було дуже важливо. Ми хотіли, щоб Марія була близькою всім віруючим і невіруючим.
—Багато хто уявляє святого Йосифа набагато старшим за Марію. Але ви показуєте його набагато ближчим Їй за віком.
—Мені дуже приємно, що ви це зауважили, бо я відчуваю, що навіть для молодшої аудиторії важливо і захопливо бачити, що Марія та Йосиф — молоді люди. Це не старий, який тягне Марію на ослику, захищаючи Її певним чином як батько. Це двоє молодих людей, і вони разом. Це, безумовно, був мій намір, тому що я думаю, що це може розкрити Її історію.
Читайте також: Чи був старим Йосиф-Обручник?
До того ж, мій дорогий друг, єпископ Девід О’Коннелл, сказав мені: «Ді Джею, будь ласка, дай голос Йосифу. Він не має голосу у Святому Письмі, але він — ключова фігура. Він неоспіваний герой Євангелія, його не люблять, тому що він нічого не говорить. Але, будь ласка, дай йому голос. Подумай, через що йому довелося пройти і проти чого йому довелося виступити, як йому довелося боротися з натовпом і як він мав зрозуміти і вчинити правильно. Подумай про те, яким сміливим він був, щоб сказати натовпу: “Не каменуйте цю жінку”. Він йде проти натовпу, що сьогодні так важко робити цим дітлахам».
Єпископ казав, що Йосиф був би чудовим зразком для наслідування для молоді, маючи силу сказати: «Слухайте, ось що я збираюся робити. Я буду відстоювати те, що є правильним, і у що я вірю. Натовп не примусить мене зробити те, що, на їхню думку, я маю робити».
Це, мабуть, було його найважливіше послання мені: «Будь ласка, дай Йосифу голос і зроби його тим героєм, яким він є». Тож це була одна з цілей, яку я собі поставив.
Він має помітний вплив на створення образу Йосифа як тривимірного персонажа, якого люди могли би зрозуміти й полюбити. Я думаю, що це вперше у кіно ви зможете побачити розквіт стосунків Марії та Йосифа; ви зможете побачити, як вони зближуються, виходячи з того, якою була їхня місія і що вони мали робити.
—Як ви залишаєтеся поруч із Марією?
—Я молюся Розарій. Моя дружина молиться Розарій. Дехто з наших дітей молиться Розарій. Коли єпископ Девід О’Коннелл помер, його родина віддала мені його собаку Кіто, якого він вигулював щоранку. Прогулянка закінчувалася лише тоді, коли він закінчував Розарій. Щоранку, коли я гуляю з собакою, я не завжди маю час помолитися повний Розарій, але я двічі промовляю «Радуйся, Маріє» і двічі «Отче наш». «Радуйся, Маріє» — важлива частина кожного мого дня.
—Чим ви найбільше задоволені — або що вважаєте найвиразнішим — у фільмі «Марія»?
—Завдяки відгукам, які я отримую, можу сказати, що я дуже задоволений самою ідеєю. Так, Марія була благословенна. Так, Марію обрали. Але Вона повинна була прийняти це. Налякана, Вона мала сказати: «Добре, я згодна». Вона впускає Бога у своє серце. Я думаю, що люди, дивлячись фільм, розуміють, що Вона робить вибір. Вона робить той вибір, який потрібно зробити всім нам. Цей вибір не означає, що Її життя стане легшим. Але потрібно зробити такий вибір, щоби робити дивовижні, великі речі.
Коли я знімав цю сцену [Благовіщення], Гавриїл підійшов до неї, і вона сказала: «Нехай зі мною це станеться. Нехай це буду я». У мене сльози навернулися на очі, я зрозумів: ось вона, причина… У той момент я зрозумів, чому я знімаю цей фільм, бо це було одкровення про вибір, який зробила Вона, і який ми всі мусимо зробити, і що ми повинні донести це повідомлення… і всі, хто дивилися фільм на попередніх показах, казали: «Це справді круто. Я не думав, що біблійна епопея буде виглядати так чи може бути такою крутою». І якщо молодша аудиторія тепер зможе наблизитися до Марії, відчути Її, то для мене це означатиме успіх.
—Які ваші кінцеві сподівання щодо фільму? Що би ви хотіли побачити?
—Я сподіваюся, що люди переглянуть фільм і відчують, що Марія стала їм набагато ближчою. Я гадаю, що ці стосунки є суттєвими і життєво важливими. Я буду радий, якщо люди звертатимуться до Марії, Пресвятої Матері — і бачитимуть у Ній друга, сучасницю, якій довелося боротися і пройти через те, через що проходить багато людей у цьому світі; але також бачитимуть у ній героїню, якою Вона насправді є, і глибше цінуватимуть красу, любов і світло, якими є Марія. Це була моя єдина мета.
фінансово.
Щиро дякуємо!
