Чергова катехиза Папи була присвячена ролі Святого Духа в проповідуванні. Франциск поділився деякими порадами з проповідниками.
Перше послання святого Петра називає апостолів тими, «хто звістив Євангеліє через Святого Духа». За словами Наступника св.Петра, в цьому вислові бачимо два установчі елементи християнської проповіді: її зміст, тобто Євангеліє, та засіб — Святого Духа. Це зауваження стало відправною точкою для роздумів, якими Папа Франциск поділився з учасниками загальної аудієнції, що в середу, 4 грудня 2024 року, відбувалася на площі св.Петра у Ватикані, повідомляє Vatican News.
Від Ісусового звіщення до звіщення про Ісуса
Насамперед Святіший Отець зазначив, що слово «Євангеліє» в Новому Завіті має два основні значення. Воно може вказувати на зміст чотирьох канонічних Євангелій — і в цьому сенсі йдеться про «добру новину, яку звіщав Ісус під час свого земного життя». Після Пасхи це слово набрало нового значення — «доброї новини про Ісуса», звіщення про пасхальне таїнство Його смерті й воскресіння.
Першочерговість благодаті
Папа зауважив, що проповідування самого Ісуса, а далі й апостолів, містить «усі моральні обов’язки, що випливають із Євангелія», починаючи від Десяти заповідей і до «нової» заповіді любові. «Але якщо ми не хочемо знову впасти в помилку, яку викривав апостол Павло, — коли закон ставиться вище благодаті, а діла вище віри, — ми завжди повинні наново починати зі звіщення про те, що Христос зробив для нас». Папа підкреслив важливість керигми, тобто звіщення, від якої залежить подальше моральне застосування.
Не лише доктрина, а й життя
Від змісту, тобто Євангелія, Святіший Отець перейшов до засобу, нагадуючи, за святим Петром, що Євангеліє треба проповідувати «Духом Святим». Франциск підкреслив: Церква повинна засвоїти те, що Ісус сказав на початку свого прилюдного служіння — «Господній Дух на Мені, бо Він Мене помазав. Послав Мене нести Добру Новину бідним».
Проповідувати з помазанням Святого Духа означає «переказувати разом із поняттями й доктриною життя та глибоке переконання в нашій вірі».
Дві речі, що залежать від нас
У цьому контексті Папа зауважив: хтось може дорікнути, що про це легко говорити, — але як це здійснити, якщо воно залежить не від нас, а від приходу Святого Духа? Але насправді є дві речі, які залежать саме від нас. Перша — це молитва, адже «Святий Дух сходить на тих, хто молиться».
«Горе тому, хто поривається проповідувати без молитви. Тоді стаємо такими, що, за визначенням апостола, “немов мідь бреняча або кимвал звучний”», — сказав Папа. Другим аспектом, який залежить від нас, є «бажання проповідувати не себе, а Господа Ісуса». У цьому контексті він знову звернувся з проханням до проповідників не говорити надто тривалі проповіді, які тривають по 20-30 хвилин. За словами папи Франциска, проповідь повинна містити одну ідею, одне відчуття та заохочення до дії. І не більше 8‑10 хвилин.
Якщо ж ідеться про те, щоб не проповідувати себе, — то, за словами Папи, «на цьому немає потреби зупинятися, бо кожен, хто займається євангелізацією, знає, що це означає на практиці».
«Я обмежуся лише певним окремим застосуванням цієї вимоги. Не хотіти проповідувати себе означає також не надавати завжди пріоритет душпастирським ініціативам, які ми просуваємо і які пов’язані з нашим ім’ям, але охоче співпрацювати, якщо цього від нас вимагається, в ініціативах спільноти або в тих, що доручені нам через послух», — додав Святіший Отець.
На завершення він побажав: «Нехай же Святий Дух допомагає нам, супроводжує нас і навчить Церкву саме таким чином проповідувати Євангеліє чоловікам і жінкам нашого часу!»
фінансово.
Щиро дякуємо!
