Ми насправді виконуємо заповіді — згідно з Божою волею, — якщо розпізнаємо Його любов до нас, яку Христос являє світові. Тому слова Ісуса є запрошенням до стосунків, а не шантажем чи залишенням нас у непевності, зазначив Папа під час своїх роздумів перед недільною молитвою «Царице Неба».
«Якщо любите Мене, будете зберігати Мої заповіді», — сказав Христос під час прощальної вечері з учнями перед Страстями. Роздумуючи над цими словами перед полуденною молитвою «Царице Неба» в неділю 10 травня 2026 року, Лев XIV підкреслив: вони звільняють нас від певної двозначності — нібито нас люблять за те, що ми виконуємо сказане. Про це повідомляє Vatican News.
Як пояснив Святіший Отець, це означало би, що наша праведність є передумовою для Божої любові.
«Навпаки: Божа любов є умовою нашої праведності. Ми насправді дотримуємося заповідей згідно з Божою волею, якщо розпізнаємо Його любов до нас, яку Христос об’являє світові. Отже, слова Ісуса є запрошенням до стосунків, а не шантажем чи покиданням нас у сумнівах»,
— наголосив Наступник св.Петра.
Порядок, що визволяє від фальшивої любові
Саме тому Господь заповідає любити так, як Він сам нас полюбив. Ісусова любов стає причиною народження любові всередині нас.
«Сам Христос є мірилом, еталоном справжньої любові: тієї, що вічна, чиста й беззастережна. Тієї, що не знає ані “але”, ані “можливо”; тієї, що віддає себе, не прагнучи володіти; тієї, що дає життя, не вимагаючи нічого взамін»,
— сказав Папа. Він підкреслив, що, «оскільки Бог першим нас любить, також і ми можемо любити», а якщо ми «по‑справжньому любимо Бога, тоді насправді любимо одні одних».
Це подібно до того, як відбувається з життям: жити може лише той, хто життя отримав, і відповідно — любити здатен той, хто отримав любов. «Тому Господні заповіді — це спосіб життя, який зцілює нас від фальшивої любові; це духовний стиль, який є дорогою до спасіння», — додав Лев XIV.
Непохитний союзник
Саме тому, що Господь нас любить, Він не залишає нас наодинці перед життєвими випробуваннями, а обіцяє Утішителя, захисника, «Духа істини». Це дар, якого світ не може отримати, доки залишатиметься затятим у злі, «утискає вбогого, виключає слабкого, вбиває невинного». Хто ж відповідає на любов, яку Ісус має до всіх, — «знайде у Святому Духові непохитного союзника».
«Тоді ми завжди і всюди зможемо давати свідчення про Бога, який є любов: це слово означає не уявлення людського розуму, а реальність божественного життя, якою все було створено з нічого та відкуплено від смерті».
Підсумовуючи, Папа зазначив: даруючи нам істинну й вічну любов, Ісус розділяє з нами свою гідність улюбленого Сина, кажучи, що Він — в Отці, а ми — в Ньому й Він — у нас. Ця взаємність спростовує Обвинувача, диявола, супротивника Утішителя, який хоче протиставити людину Богові та людей одні одним.
«Мої дорогі! Сповнені вдячності за цей дар, довірмося заступництву Діви Марії, Матері Божественної Любові»,
— закликав Лев XIV, розпочавши марійну великодню молитву.
фінансово.
Щиро дякуємо!
