Під час наступного конклаву у Сікстинську капеллу може увійти рекордна кількість учасників — 140 кардиналів-виборців. 110 із них ввів у сан Папа Франциск, 24 — Бенедикт XVI і 6 — святий Йоан Павло ІІ.
Наприкінці року, 24 грудня, індійському кардиналу Освальду Ґрасіасу, якого Папа Бенедикт призначив кардиналом у 2007 році, виповниться 80 років, що означатиме, що він більше не матиме права голосу на конклаві.
Ще 14 кардиналів святкуватимуть своє 80-річчя у 2025 році. Це кардинали Крістоф Шенборн, Фернандо Верґес Альзаґа, Селестіно Аос Брако, Джордж Аленчеррі, Карлос Осоро Сьєрра, Робер Сара, Станіслав Рилко, Джозеф Коуттс, Вінко Пуліч, Антоніо Канісарес Лловера, Вінсент Ніколс, Жан-П’єр Кутва, Накеллентуба Уедраого та Тімоті Редкліфф.
Двох із них призначив Йоан Павло ІІ, чотирьох — Бенедикт XVI і вісьмох — Папа Франциск.
Без урахунку таких факторів, як нові призначення або смерті, довелося би почекати до травня 2026 року, щоби повернутися до «порогу» у 120 кардиналів-виборців, встановленого Павлом VI, який ніколи не скасовувався.
Вибір Папи Франциска
Вперше свого кардинала отримав Іран — ним став бельгійський місіонер, архієпископ Тегерана-Ісфагана Домінік Матьє; а також Сербія — у сан кардинала був введений Ладіслав Немет, архієпископ Белґрада.
Загалом Папа Франциск призначив кардиналів із 72 різних країн, і 24 з цих країн ніколи раніше не мали кардиналів.
Папа Франциск також демонструє, що у своєму виборі не керується традиціями, згідно з якими певні місця завжди мали кардиналів. Наприклад, немає кардиналів, які би керували двома історичними європейськими патріархатами — Лісабонським і Венеційським; також немає кардиналів у Мілані, Флоренції чи Парижі.
Проте є винятки. На останньому консисторії Папа Франциск призначив кардиналами архієпископів Турина, Неаполя, Ліми, Сантьяго-де-Чилі, Торонто, а також генерального вікарія Римської дієцезії.
Неаполь увійшов до списку дещо несподівано — архієпископ Неаполя Доменіко Батталья замінив єпископа Паскаліса Сюкура, який відмовився від сану кардинала з невизначених особистих причин.
Географічний баланс колегії кардиналів
Хоча Папа не замінив індонезійського номінанта на іншого кардинала з Азії, проте відсоток італійських кардиналів у Колегії кардиналів є найнижчим за всю історію — принаймні, у наш час. Раніше відсоток кардиналів-італійців був таким низьким лише під час так званого Авіньйонського полону (1309-1377).
Втім, до італійців слід зарахувати кардинала П’єрбаттісту Піццабаллу, латинського патріарха Єрусалиму, і кардинала Джорджіо Маренго, ординарія Монголії.
Натомість кардинал Анджело Беччу, засуджений за фінансові злочини, не вважається виборцем, але його статус ще визначається. Папа Франциск попросив його відмовитися від кардинальських прерогатив, але продовжував запрошувати його на консисторії та Меси, де він завжди сидів серед кардиналів. Якщо рішення не ухвалять до цього часу, колегія кардиналів більшістю голосів вирішить, чи допускати кардинала Беччу до конклаву.
Регіональний розподіл
Баланс залишається незмінним. Європа отримала ще трьох кардиналів, окрім чотирьох італійців з правом голосу: архієпископа Белґрада Ладіслава Немета (58 років), архієпископа Роландаса Макріцкаса (52), архіпресвітера-коад’ютора папської базиліки Санта-Марія-Маджоре, і отця-домініканця Тімоті Редкліффа (79). Зараз Європу представляють 55 кардиналів.
Латинська Америка отримала п’ятьох нових кардиналів. Пурпур отримали як дієцезії, які вже отримували його кілька разів (архієпископ Карлосом Густаво Кастільо Маттасогліо (74) з Ліми та архієпископ Фернандо Чомалі Ґаріб (67) у Сантьяго-де-Чилі), так і ті, які отримали кардиналів уперше (архієпископ Луїс Герардо Кабрера Еррера ( 69) з Гуаякілі, Еквадор, і архієпископ Жайме Шпенґлер (64) з Порту-Алегрі, Бразилія).
Червоний капелюх для архієпископа Вісенте Бокалічу Іґліча (72) для аргентинської дієцезії Сантьяго-дель-Естеро також є першим. Однак у цьому випадку ґрунт був уже підготовлений нещодавнім рішенням перенести престол Примаса Аргентини з Буенос-Айреса на це місце. Загалом у Латинській Америці зараз 24 кардинали.
Азія отримала чотирьох нових кардиналів. Папа нагородив червоним капелюхом 66-річного архієпископа Токіо Тарсикія Ісао Кікучі та єпископів двох дієцезій, які ніколи не керувалися кардиналом: 65-річного єпископа Калоокана Пабло Відгіліо Сіонго Давида (Філіппіни) і 61-річного архієпископа Домініка Жозефа Матьє з Тегерана.
Африка отримала двох нових кардиналів, довівши загальну кількість на континенті до 18. Двоє нових — це 62-річний архієпископ Жан-Поль Веско з Алжира і 63-річний архієпископ Іньясе Бессі Доґбо (Абіджан, Кот-д’Івуар).
Зараз у Північній Америці є 14 кардиналів-виборців, крім архієпископа Торонто Френсіса Лео (53). Океанія, з призначенням єпарха УГКЦ Миколи Бичка, має чотирьох. У свої 44 роки кардинал Бичок став наймолодшим членом Колегії кардиналів.
Національне представництво
Італія залишається найбільш представленою на конклаві нацією — 17 виборців (плюс ще двоє в Азії). США мають 10 кардиналів-виборців, а Іспанія — 7 (і ще трьох у Марокко, Чилі та Франції).
Бразилія збільшила число кардиналів-виборців до 7, а Індія — до 6. Францію представляють 5 виборців, до яких тепер додано архієпископа Веско у Північній Африці. Кардинал Франсуа-Ксав’є Бустільйо, єпископ Аяччо, є іспанцем з походження, але натуралізованим французом.
Аргентина, Канада, Польща і Португалія мають по 4 кардинали-виборці, тоді як Німеччина, Філіппіни і Велика Британія — по 3.
Вага голосу кардиналів-виборців, що працюють у курії, на інших римських посадах чи у нунціатурах, зменшилася. Їх буде 34 зі 140, що є історичним мінімумом.
З 21 нового кардинала десятеро (всі виборці) належать до релігійних орденів і конгрегацій, що є ще одним рекордом. Їхня кількість у Колегії зросла з 27 до 35. Брати менші і салезіанці мають по 5 представників, обігнавши єзуїтів, серед яких залишилося 4 виборці. Загалом францисканська родина збільшилася до 10 виборців (5 менших, 3 конвентуальних і 2 капуцини). Лазаристи і редемптористи мають по два виборці.
Яким би був ймовірний конклав?
Станом на 8 грудня 78% кардиналів, які мають право голосувати на конклаві, призначені Папою Франциском. Це значно перевищує дві третини голосів, необхідні для обрання Папи.
Але це не обов’язково означає, що конклав буде «францископодібним». Нові кардинали мають дуже різні профілі, і у них було небагато нагод познайомитися один з одним. Зазвичай Папи використовують консисторії також для того, щоб зібрати разом кардиналів для обговорення питань загального інтересу. Проте Папа Франциск робив це лише тричі: у 2014 році, коли йшлося про сім’ю; у 2015 році, коли йшлося про реформу Курії; і у 2022 році, коли обговорювалася Апостольська конституція «Praedicate Evangelium».
На цій останній зустрічі кардинали були розділені на мовні групи, тому мали менше можливостей виступати на зібранні разом. Такий сценарій робить голосування дуже непевним.
Ще один факт, на який слід звернути увагу, це те, що до обрання св. Йоана Павла ІІ кардинали, зібрані на конклаві, розміщувалися у тимчасових приміщеннях Апостольського палацу біля Сикстинської капели. Йоан Павло ІІ відреставрував Дім святої Марти саме для того, щоб гарантувати кардиналам, які обиратимуть його наступника, більш адекватне розміщення.
Однак сьогодні Папа Франциск сам живе у Домі святої Марти. Це означає, що після смерті Папи принаймні поверх, де жив понтифік, має бути опечатаний, як папські апартаменти. Це означає втрату значної кількості кімнат. З такою великою кількістю виборців є великий ризик, що кардиналам-виборцям забракне приміщень, де вони житимуть під час конклаву.
Теоретично кардиналів-виборців можна селити у вільних апартаментах Ватикану. Однак це веде до ще більшої ізоляції. На практиці є ризик, що під час конклаву кардинали не завжди зможуть бути разом для обговорення виборів.
З цих причин, незважаючи на те, що Папа Франциск призначив більше двох третин кардиналів-виборців, немає певності, що Папа, обраний на майбутньому конклаві, матиме такий самий профіль, як і Папа Франциск.
Переклад CREDO за: Андреа Ґальярдуччі, CNA
фінансово.
Щиро дякуємо!
