Вона нічого не вимагає, за все вдячна, оптимістична, за всіх молиться і про всіх піклується. «Я щодня молюся Розарій за всіх людей в усьому світі», — каже про свій рецепт довголіття сестра Іна Канабарро Лукас. У свої 116 років вона є найстаршою людиною планети.
Сестра Іна стала найстарішою людиною в світі після того, як 29 грудня 2024 року померла Томіко Ітоока — японка, яка була на 16 днів старша за Іну. LongeviQuest, група дослідників, яка спеціалізується на картографуванні людей віком понад 100 років, підтвердила, що бразильська черниця є найстарішою людиною у світі.
Зараз сестра Іна живе в Порту-Алегрі, в домі престарілих св.Енріке де Оссо, що розташований поруч із Провінційним домом сестер-терезіянок. Це чернеча спільнота, до якої сестра вступила у 19 років; то було майже століття тому — в 1927 році.
Як каже директорка дому, сестра Лусія Іньєс Бассотто, сестра Іна завжди зосереджена на інших, а не на собі.
«Вона нічого не вимагає, за все вдячна, її характеризує оптимізм, вона з великою повагою ставиться до спільноти, молиться за всіх і піклується про всіх», — зазначає директорка. «Її життя справді варте наслідування», — підкреслює сестра Лусія Іньєс.
Інша риса сестри Іни — те, що вона завжди старалась бути активною. Вона й надалі бере участь у молитвах спільноти, любить гуляти в саду і проводити час зі співсестрами. Хоча останніми тижнями її здоров’я дещо погіршилося, та в ті дні, коли вона почувається добре, сестра Іна дуже балакуча й весела. Донедавна вона ще малювала серветки, а також грала в карти.
Іна Канабарро Лукас народилася 27 травня 1908 року в муніципалітеті Сан-Франсіско-де-Ассіс, у внутрішній частині штату Ріо-Гранде-ду-Сул, передостанньою з семи братів і сестер. Вона є правнучкою генерала Давида Канабарро, одного з головних лідерів повстання Фаррапос (1835-1845) у Ріу-Гранде-ду-Сул.
Коли Іна була ще малою, один із її братів запропонував їй піти до монастиря. Дівчинка запитала: «Хто такі черниці?» Мати відповіла, що це жінки, які присвятили себе молитві до Бога, — й Іна сказала: «Я буду черницею».
В дитинстві дрібненька, дуже худа, вона навчалася в монастирській школі-інтернаті, а в 19 років вступила до новіціату сестер-терезіянок в Монтевідео (Уругвай). У 1930‑му повернулась на батьківщину й довгі роки працювала вчителькою в терезіанських школах. Сестра Іна викладала португальську мову, математику, науку, історію, мистецтво та релігію. За словами її племінника, вона була «строгою, дисциплінованою і ласкавою вчителькою, яка всім подобалася». А ще вона створювала шкільні оркестри і написала гімн школи св.Терези в Сантана-ду-Лівраменто. Великий (115 інструментів) шкільний оркестр під її керівництвом виступав у Бразилії, Уругваї, Аргентині.
За свої понад 100 прожитих років сестра Іна бачила багато змін у світі й Церкві. Вона пережила дві світові війни і десять пап. У рік її народження папою був майбутній святий, Пій X.
Її племінник Клебер відгукується про свою родичку тільки схвально. «Сестра Іна — це наш взірець релігійності, віри, доброї волі; вона добра, добродушна людина, і такою була все життя. Хоч зараз її здоров’я слабшає, та Бог їй допоможе, і їй сповниться 116, 117 років», — казав Клебер у 2023‑му році.
Довголіття сестри Іни пояснюється її духовністю, сказав Клебер, оскільки «вона завжди була маленькою монахинею, яка багато молилася, багато молилася; вона все життя присвятила молитві». Племінник довгожительки згадав про інші її риси, такі як «її доброта, прагнення завжди робити добро іншим, характерний для неї добрий гумор, її оптимізм та рішучість у житті».
Сестра Терезінья де Арагон, яка знає сестру Іну змалку, підкреслює її велике серце до людей.
«Незалежно від того, скільки їм років, — вона завжди ставиться до них з великою любов’ю та ніжністю. Вона — людина, яка любить, щиро любить», — каже с. Терезінья.
Багато сестер, які зараз живуть у провінційному домі в Порту-Алегрі, у юні роки були ученицями сестри Іни. Вони зазначають, що саме с.Іна допомогла їм відкрити своє покликання. Це випадок 83‑річної сестри Велміри Пьотровскі. Вона з польської родини, але народилася в Іраї. 1961 року це місто відвідала сестра Іна. Велміра згадує, що коли побачила монахиню в чорному габіті, то почула голос, який сказав їй: «Ти будеш такою».
Серія Іна — одна з небагатьох черниць у своїй спільноті, які надалі носять габіти. Від часів Другого Ватиканського Собору це не є обов’язковим; кожна сестра може сама це вирішувати. Оскільки сестра Іна на сьогодні вже не зовсім здатна приймати рішення, а габіт носила завжди, — було вирішено надалі одягати її в це чернече вбрання, бо вона саме так бачила себе монахинею.
«Я почуваюся щасливою, вдячною Богові за те, що Він повів мене цим шляхом, і що тепер я можу бути їй корисною, допомагати в ті моменти, коли вона мене потребує», — сказала с.Велміра, яка є медсестрою та опікується своєю колишньою вчителькою і наставницею, нині — найстаршою людиною світу.
Нагадаємо, майже два роки тому, 23 січня 2023, померла сестра Андре Рандон, якій було 118 років. На той час ця французька черниця-шаритка була найстаршою людиною в світі. Сестра Андре пережила понтифікати 10 пап, була свідком трьох французьких республік і двох світових війн. На старості вона втратила зір і можливість самостійно пересуватися, але нарікала не на свої хвороби, а на те, що «люди не можуть жити у гармонії».
У віці 113 років, 2 січня 2022‑го, с.Іна стала найстаршою з богопосвячених у Бразилії, у липні того ж року — найстаршою людиною в усій Латинській та Південній Америці; в грудні увійшла до списку 100 найстаріших людей в історії. Після смерті с.Люсіль Андре Рандон с.Іна стала найстаршою черницею в світі. В лютому 2024 року стала третьою підтвердженою довгожителькою нашого світу. Була вакцинована проти ковіду у віці 112 років.
День її народження, за ствердженнями родини, — 27 травня 1908 року. (За зареєстрованими документами — 8 червня.)
фінансово.
Щиро дякуємо!
